Хуан Мануель Фрутос Флейтас

Хуан Мануель Фрутос Флейтас Juan Manuel Frutos
Народження:	1922 Асунсьйон, Парагвай
Смерть:	2013 Асунсьйон, Парагвай
Країна:	Парагвай
Партія:	партії Колорадо
Батько:	Хуан Мануель Фрутос-старший

Хуан Мануель Фрутос Флейтас (ісп. Juan Manuel Frutos Fleitas 1922–2013) — парагвайський ультраправий політик, видатний діяч партії Колорадо, ідеолог строністського режиму, близький соратник Альфредо Стресснера. Керівник Інституту сільськогосподарського добробуту, організатор строністської аграрної реформи. Голова парагвайського відділення Всесвітньої антикомуністичної ліги.

Походження, партія, війна

Народився в родині юриста і правого політика Хуана Мануеля Фрутоса-старшого, в 1948 — виконуючого обов'язки президента Парагваю. Дитинство і юність провів серед в селі Йбітімі, департамент Параґуарі. Здобув освіту сільськогосподарського менеджера.

З ранньої молодості Хуан Мануель Фрутос брав участь разом із батьком в партії Колорадо.

Під час громадянської війни в Парагваї (1947) приєднався до ультраправої парамілітарні організації Guión Rojo.

Після війни Фрутос-молодший посів місце в керівництві партії Колорадо. Ідеологічно він був близький до Третього шляху: традиційний католицький світогляд, крайній націоналізм, непримиренний антикомунізм поєднувалися у нього з республіканськими поглядами і соціальним популізмом. Зокрема, він був прихильником опори правих сил на сільські маси і виступав за аграрну реформу з наділенням селян землею.

Організатор аграрного перерозподілу

У 1954 до влади в Парагваї прийшов генерал Альфредо Стресснер. Було встановлено диктаторський режим стронізму. Хуан Мануель Фрутос з ентузіазмом підтримав нову владу. Стресснер запросив його у свою адміністрацію курувати аграрно-селянську політику .

Фрутос був призначений головою спеціального урядового органу — Національної ради соціального прогресу (Consejo Nacional de progreso social, CNPS).

У 1963 ним заснований Інститут сільськогосподарського добробуту (Instituto de Bienestar Rural, IBR) — урядове аграрне агентство. IBR був наділений повноваженнями перерозподілу земельної власності.

Стрижнем аграрної політики Фрутоса була програма «колонізації» — інтенсивного створення нових селянських господарств. Земельні ділянки продавалися за символічну ціну (іноді в кілька доларів) або передавалися новим власникам в примусовому порядку. Заохочувалася кооперація нових власників, створення великих агрокомпаній. На базі таких об'єднань виникло близько ста нових поселень, деякі з них розрослися в міста . При цьому навіть прихильники Фрутоса визнавали, що проведена ним реформа супроводжувалася численними зловживаннями кримінального характеру. Однак результатом стало створення близько 200 тисяч нових сільськогосподарських суб'єктів .

Противники Фрутоса стверджували, що його аграрна реформа мала виражений політичний ухил. Землею наділялися насамперед прихильники Стресснера і його режиму — активісти Колорадо, військові і поліцейські, члени строністських організацій і кримінальних спільнот, провладно налаштовані селяни.

У березні 2012, при лівому президенті Фернандо Луго, група правозахисників навіть звернулася в Генпрокуратуру з пропозицією розслідувати діяльність Фрутоса під час перебування на чолі IBR. Однак звернення не мало наслідків, так як у червні в Парагваї відбулася зміна влади.

Ідеолог антикомуністичного популізму

Хуан Мануель Фрутос володів при Стресснері серйозним політичним впливом.

Він був лідером праворадикальної фракції традиціоналістів у правлячій партії Колорадо, виступав як головний ідеолог строністського режиму і організатор його масової бази. В аналітичній доповіді ЦРУ Фрутос згадувався як можливий наступник Стресснера.

Характерно, що Фрутос очолював парагвайське відділення Всесвітньої антикомуністичної ліги, головував на XII конференції ВАКЛ в Асунсьйоні (квітень 1979). У своїй промові на Асунсьонській конференції Фрутос закликав до жорсткого силового протистояння з комунізмом. У той же час, він засуджував комуністичну ідеологію і політику не тільки за «антихристиянську» спрямованість, але і за соціальну несправедливість, ієрархічне панування номенклатури над масами. Фрутос закликав не тільки захищати традиційні цінності і християнське розуміння свободи, а й стверджувати соціальну рівність і справедливість на противагу комунізму. Він наполягав також на економічній рівноправності «вільних націй», відмову від егоїстичного протекціонізму, сприяння країнам, що розвиваються — аби «соціальні проблеми не носили вибухового характеру» .

Після Стресснера

У лютому 1989 літній Альфредо Стресснер був відсторонений від влади. Новий уряд Андреса Родріґеса направив Хуана Мануеля Фрутоса послом в Іспанію. Повернувшись до Парагваю, він продовжував активну діяльність в партії Колорадо.

Зберігаючи високий партійний авторитет, Фрутос залишався ідейним лідером праворадикального строністського крила. До кінця життя Хуан Мануель Фрутос був авторитетним радником голови партії Колорадо, сенатора Ліліан Сіманєго . Займався також консультуванням підприємців.

Під впливом об'єктивних суспільних змін в позиціях Хуана Мануеля Фрутоса сталася певна еволюція. Коментатори відзначали, що «фанатичний послідовник Стресснера перетворився в друга лібералів». Але в своїй основі світогляд Фрутоса залишилося колишнім.

Хуан Мануель Фрутос мав велику родину. Носив прізвисько Papacito — Татусь — що перетворилося в стійкий псевдонім.

Помер Хуан Мануель Фрутос 24 березня 2013 у віці 90 років. Серед інших скорботу з цього приводу висловив Орасіо Картес, що три місяці по тому став президентом Парагваю.