Хуншань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хуншань
Зображення
Адміністративна одиниця Внутрішня Монголія
CMNS: Хуншань у Вікісховищі

Хуншанська культура (спрощена китайська: 红山文化; традиційна китайська: 紅山文化; піньінь: Hóngshān wénhuà) була неолітичною культурою в басейні річки Західний Ляо на північному сході Китаю. Знахідки Хуншань виявлені на території, що простягається від Внутрішньої Монголії до Ляоніна, і датуються приблизно 4700-2900 роками до нашої ери[1].

Господарство[ред. | ред. код]

Подібно до культури Яншао, культура Хуншань культивувала просо. Ізотопний аналіз показує, що просо становило до 70 % раціону в ранню Хуншань та до 80 % у пізню[2]. Судячи з зображень, залишених представниками цієї культури, важливе місце в її житті посідало свинарство[3].

Мистецтво[ред. | ред. код]

Культура Хуншань відома своїми виробами з нефриту: статуетками, підвісками та кулонами. Багато з них воконані в формі реальних і міфічних тварин: риб, цикад, черепах, драконів. Характерна тварина в культурі Хуншань — це «дракон-свиня» з рилом[4]. Також культура Хуншань створила численні глиняні фігури людей та настінні розписи[5]. В тому числі, можливо, найраніші відомі скульптури людей реального розміру, що датуються 3500 роком до н. е.

Релігія[ред. | ред. код]

У мистецтві культури Хуншань поширені зображення вагітних жінок, проте всі відомі похованні чоловічі. Можливо, жінки були шаманками[3]. В Ніухеляні виявлено залишки круглого храмового комплексу з прямокутним вівтарем. Споруда орієнтована за віссю північ-південь, навколишні споруди розташовані симетрично. В храмі містилися глиняні фігурки, глиняна посудина та глиняна маска. Умовна назва святині — «храм богині-матері»[6].

У гробниці клали вироби з нефриту, виконані в формі підков, хмар, а також нефритові диски бі.15 гробниць культури Хуншань містять нефритові статуетки «драконів-свиней»[7].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Exhibition Brochure Timeline of cultures, dynasties, and archaeological sites represented in the exhibition. www.nga.gov. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 1 лютого 2014. Timeline posted by National Gallery of Art, Washington, DC.
  2. Ning, Chao; Li, Tianjiao; Wang, Ke; Zhang, Fan; Li, Tao; Wu, Xiyan; Gao, Shizhu; Zhang, Quanchao; Zhang, Hai (1 червня 2020). Ancient genomes from northern China suggest links between subsistence changes and human migration. Nature Communications (англ.). Т. 11, № 1. с. 2700. doi:10.1038/s41467-020-16557-2. ISSN 2041-1723. Процитовано 2 грудня 2023.
  3. а б Nelson, Sarah M. (2006). Handbook of Gender in Archaeology (англ.). Rowman Altamira. с. 549. ISBN 978-0-7591-0678-9.
  4. Childs-Johnson, Elizabeth (1991). Jades of the Hongshan culture : the dragon and fertility cult worship. Arts Asiatiques. Т. 46. с. 82—95. ISSN 0004-3958. Процитовано 2 грудня 2023.
  5. Insoll, Timothy (27 жовтня 2011). The Oxford Handbook of the Archaeology of Ritual and Religion (англ.). OUP Oxford. с. 445. ISBN 978-0-19-923244-4.
  6. Karetzky, Patricia Eichenbaum (19 грудня 2013). Chinese Religious Art (англ.). Lexington Books. с. 15. ISBN 978-0-7391-8060-0.
  7. Karetzky, Patricia Eichenbaum (19 грудня 2013). Chinese Religious Art (англ.). Lexington Books. с. 16. ISBN 978-0-7391-8060-0.