Нефрит (мінерал)
Нефрит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Хімічна формула | Ca2(Mg,Fe)5[Si4O11]2(OH)2 |
Клас мінералу | силікати |
Ідентифікація | |
Колір | зелений, сірий, білий |
Сингонія | моноклінна сингонія |
Злам | занозистий |
Твердість | 5,5-6,5 |
Блиск | восковий, жирний |
Густина | 2,9 - 3,0 г/см³ |
Інші характеристики | |
Радіоактивність | відсутня |
Названо на честь | нирки (грецька) |
![]() |
Нефри́т — мінерал класу силікатів, щільний агрегат актиноліту чи тремоліту, мікроволокнистий різновид амфіболів. Використовують як виробне каміння.
Етимологія та історія[ред. | ред. код]
Назва цього каменю походить від грец. нефрос — «нирка» (Авраам Ґотлоб Вернер, A.G.Werner, 1780). Синоніми: жад, камінь пунаму. В Китаї цей камінь називають ію або ію-тчі.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Ca2(Mg, Fe)5 [Si4O11]2(OH, F)2. Домішки Cr, Fe і Ni.
Монопризматичний. Форми виділення: мікрокристалічні агрегати повстяної структури, дуже щільні і в'язкі маси.
Густина 2,9—3,0 г/см³. Твердість 5,5—6,5. Колір білий, сірий, зелений. Блиск жирний, восковий. Злам занозистий. Добре полірується.
Родовища приурочені до серпентинітів, рідше до доломітових мармурів.
Розповсюдження: Гарцбург (Гарц, ФРН), Обергальбштейн (Граубюнден, Швейцарія), Ла-Спеціа (Лігурія, Італія), гори Куень-Лунь (Зах. Сіньцзян, Китай), Зах. Байкал (Росія), Кауелл (Австралія), Йорданув (Польща), шт. Вайомінг (США), Теремакау (Нова Зеландія) тощо.
- Вироби з нефриту
Посмертне вбрання правителя Китаю Лю Чеа 113 р. до н.е.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Нефрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Нефрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.