Хіліазм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хіліазм (від грец. χῑλιάς — «тисяча») або міленаризм (від лат. mille) — релігійне вчення про друге пришестя Христа та Його тисячолітнє земне царство, що має настати перед кінцем світу. Підґрунтям для виникнення хіліазму було пряме трактування Апокаліпсису:

І бачив я престоли, і тих, хто сидів на них, і суд їм був даний, і душі святих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонилися звірині, ані образові її… і вони ожили й царювали з Христом тисячу років.

Хіліазм був особливо популярний в перші століття християства, навіть серед отців церкви, таких як святий Папій, Юстин Філософ, Іриней Ліонський.

Джерела[ред. | ред. код]

  • С. Головащенко. Хіліазм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — С. 699. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  • Т.І. Ящук. Філософія історії. — Київ : Либідь, 2004. — ISBN 966-06-0343-6.
  • Філософський словник // Ред. В. І. Шинкарука. Київ: Академія наук УРСР. 1973.