Хіп-хоп (танець)

Хіп-хоп, гіп-гоп танець^[1] (англ. hip-hop dance) — вуличний танцювальний стиль, який в основному супроводжується хіп-хоп музикою і музикою, яка розвивалася як частина гіп-гоп культури . Він включає в себе широкий діапазон стилів, таких як брейк-данс, локінг, поппінг, які були створені в 1970 році і стали популярними у США завдяки танцювальним командам. Телевізійне шоу «Soul Train» і фільми 1980-х років «Брейк-данс», «Біт-стріт» і «Дикий стиль» розповіли широкій аудиторії про даний танцювальному напрямку, роблячи хіп-хоп культуру мейнстрімом. Відкрилися танцювальні студії, які займаються хіп-хопом, званим «новим стилем», і які пережили вплив джазу «джаз-фанком». Класично навчені танцюристи розвивали ці напрямки для того, щоб створювати хореографічні номери з хіп-хоп танцюристами, які виступали на вулицях. Саме через цей розвиток хіп-хоп танець практикується і в танцювальних студіях, і на вулицях. Комерціалізація вуличного танцю продовжилася в 1990-і і 2000-і роки. Вийшли кілька телевізійних шоу і фільмів, серед яких «Вуличні танці 3D», «Королі танцполу», «Крок вперед». Хоча танець і сприймається як розвага, що включається часом навіть в театральну виставу, він залишається важливим складовим міських районів США, звідки вийшло чимало танцювальних стилів вуличних танців.

Фільми 1980-х років, телевізійні шоу та інтернет продовжили розвиток хіп-хоп культури за межами США і принесли їй всесвітню популярність. У Європі пройшли кілька міжнародних конкурсів з хіп-хопу: UK B-Boy Championships, Juste Debout, EuroBattle. Австралія пропонує командам по хіп-хопу взяти участь в змаганнях під назвою World Supremacy Battlegrounds, і Японія проводить змагання у вигляді батлів.

Хіп-хоп відрізняється від інших танцювальних стилів «фрістайл» (англ. freestyle — імпровізація). Хіп-хоп команди влаштовують змагання з фрістайлу, які називають «батлами». Команди, фристайл і батли є ідентифікаторами цього стилю. Хіп-хоп може бути формою розваги, хобі або способом заробити на життя професійними танцями.