Центральне телебачення Держтелерадіо СРСР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ЦТ СРСР)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (Листопад 2023)
Ця стаття містить посилання на джерела, що можуть не відповідати вимогам Вікіпедії до авторитетних джерел. Будь ласка, перевірте, чи відповідають вказаним критеріям джерела, використані в цій статті. (листопад 2023)
ЦТ СРСР
Центральне телебачення Державного комітету телебачення і радіомовлення СРСР
Країна СРСР СРСР
Зона мовлення СРСР СРСР
Час мовлення 06:00 (08:00) — 23:00 (00:00)
Мова мовлення російська
Центр керування Москва
Формат
зображення		 PAL 4:3
Тематика каналу Інформаційно — розважальна
Дата початку
мовлення		 1 травня 1931
Дата кінця мовлення 25 грудня 1991
Причина закриття Розпад СРСР
Замінено ВДТРК (Росія)
Аудиторія 99,99% населення СРСР[джерело?]
Засновник Державний комітет телебачення і радіомовлення СРСР
Власник(и) СРСР і All-Union State Broadcasting Companyd
Керівник(и) 1951-1957 — В. С. Осьмінін
1957-1960-ті — Г. О. Іванов
1960-ті-1980-ті — П. І. Шабанов

Центральне телебачення Держтелерадіо СРСР (ЦТ СРСР) — радянська державна телерадіокомпанія у складі Держтелерадіо, що відповідала за всесоюзне та частково регіональне мовлення. Існувала поруч з місцевим та обласним мовленням з 1950-х до 1991 року.

Історія[ред. | ред. код]

1 травня 1931 року у Москві відбулася перша експериментальна телетрансляція без звуку. Уже за три місяці у столиці починаються регулярні телевізійні передачі на середніх хвилях. Пізніше телевізійні передачі починають виходити у Ленінграді та Одесі. Москва вела передачі 12 разів на місяць по 60 хвилин. У жовтні 1932 року був показаний фільм про відкриття Дніпрогесу. У грудні 1933 року мовлення припинилося, у зв'язку з тим, що було визнано перспективнішим електричне телебачення. Оскільки радянська промисловість ще не освоїла виробництво необхідної апаратури, 11 лютого 1934 року передачі відновилися. У той же день створено відділ телебачення Всесоюзного Радіокомітету. Механічне телебачення остаточно припинило мовлення 1 квітня 1941 року. [1] [Архівовано 21 березня 2013 у Wayback Machine.]

У 1938 році проходить експериментальне мовлення електричного телебачення. Наступного року воно стає регулярним. У 1941–1945 роках телебачення не працювало. Передачі відновилися 7 травня 1945 року, а 15 грудня москвичі першими у Європі перейшли на регулярне мовлення. Основні передачі того часу були присвячені життю Радянського союзу, науці, спорту, культурним заходам. У 1948 році Московський телецентр припинив мовлення на час реконструкції. 16 червня 1949 року з Шаболовки почалося мовлення у стандарті 625 рядків.

22 березня 1951 була створена Центральна студія телебачення, програмами якої інформаційні, музичні телепередачі, кінофільми а також мультфільми мультстудії «Союзмультфільм», а також освітні передачі. З 1 січня 1955 працює щоденно.

14 лютого 1956 в ефір вийшла Друга програма ЦТ. Тоді ж була створена редакція «Останніх подій». Експерименти з кольоровим мовленням почались у 1960-му. З 29 березня 1965 року працює Третя програма (освітня), а з 1967 — четверта. 10 жовтня 1967 Перша програма розпочинає регулярне кольорове мовлення. На європейську територію СРСР сигнал передавали наземними релейними лініями.

1 травня 1965 року розпочинається експеримент з трансляцією передач ЦТ через супутники зв'язку «Блискавка» на Далекий Схід. Регулярну роботу система «Орбіта» почала 2 листопада 1967 року, коли було відкрито телецентр Останкіно. Передачі призначалися для Крайньої Півночі, Сибіру і Середньої Азії.

У 1971 році на Середню Азію та частину Казахстану передається програма «Схід» — дубль Першої програми, що враховує їх поясний час. З 1 січня 1976 року Останкіно веде мовлення вже на восьми каналах: крім чотирьох програм, ще чотири дублі Першої програми транслюються на східні території з часовим зсувом 2, 4, 6 та 8 годин. Так, перший випуск підсумкових новин передавався о 12 годині 30 хвилин за московським часом. Супутникова система Екран, що запрацювала 26 жовтня 1976 року, дозволяє приймати передачі ЦТ на колективні приймачі на Крайній Півночі та у Сибіру. З 1977 року усі програми ЦТ стають кольоровими.

1 січня 1982 року ЦТ перепланувало своє мовлення: вечірня Четверта програма стала Другою, загальносоюзний статус якої забезпечували 4 дублі для східних територій. Роботу вона починала о 8.00 і після денної перерви поновлювала мовлення о 18.00 випуском «Новин».

До 1980-х років рекламу на ЦТ не показували. Але у 1988 була показана реклама Pepsi з Майклом Джексоном.

2 листопада 1989 у ефір СРСР вийшов перший комерційний телеканал 2x2.

З 1990 року на Першій програмі ЦТ почав виходити по п'ятницях вечірній телеканал «ВІД представляє», який складався з блоку програм телекомпанії BID.

7 березня 1991 створюється Всесоюзна Державна Телевізійна і Радіомовна Компанія.

З серпня 1991 Четверта програма ЦТ працює весь день, а не лише ввечері.

16 вересня 1991 припиняє мовлення Друга програма ЦТ, її ефірний час передано республіканським каналам. У жовтні припиняє мовлення Московська програма, замінена Московським Телевізійним каналом.[1]

27 грудня 1991 року Всесоюзна Державна Телевізійна і Радіомовна Компанія ліквідується, Центральне телебачення СРСР змінює назву на Останкіно, а Перша, Друга, Московська, Четверта, Ленінградська і Шоста програми замінюються на 1-й канал Останкіно, РТВ, МТК і 2x2, 4-й канал Останкіно, 5 канал та Технічний канал відповідно.

Підзвітність[ред. | ред. код]

1953–1957 — Міністерство культури СРСР 1957–1962 — Комітет з телебачення і радіомовлення при Раді Міністрів СРСР 1962–1965 — Державний комітет з телебачення і радіомовлення при Раді Міністрів СРСР 1965–1970 — Комітет з телебачення і радіомовлення при Раді Міністрів СРСР 1970–1978 — Союзно-республіуканський комітет СРСР з телебачення та радіомовлення 1978-7 березня 1991 — Державний комітет СРСР з телебачення та радіомовлення 7 березня 1991 — 13 травня 1991- Всесоюзна державна телерадіокомпанія 13 травня-22 грудня 1991 — Російська телерадіокомпанія (Другий канал ЦТ) 22 грудня 1991–1995 — Російська державна телерадіокомпанія Останкіно з 1995 року — формально ВАТ «ГРТ»

Час мовлення[ред. | ред. код]

Ранкове мовлення починалося о 6 годині ранку, у роки застою — о 8.00, тривало до 14.00. Потім була перерва до 16.00, протягом якої транслювався сигнал точного часу у вигляді стрілочного годинника, а по Другій програмі — настроювальна таблиця. Вечірнє мовлення закінчувалося о 23 годині, іноді опівночі. Одну хвилину транслювалося повідомлення «Не забудьте вимкнути телевізор» (рос. Не забудьте выключить телевизор), супроводжуване поривистим голосним звуком[2].

Годинник[ред. | ред. код]

Годинник транслювався у неробочий час. Він був на темно-синьому фоні з жовтими або білими цифрами. Іноді транслювався варіант з сірим фоном, чорними цифрами та написом «Центральное телевидение». Звуковий супровід був відсутній.


Передачі ЦТ[ред. | ред. код]

Сурдопереклад[ред. | ред. код]

Сурдопереклад програми «Час» здійснювався з 1987 року по Другій програмі ЦТ, а згодом і на Московській програмі. У середині 90-х його припинено, і замінено рухомим рядком.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Телепрограмма с 08 июня 1979 года. 7 дней.
  2. ↑ Кінець ефіру 1 програми ЦТ (1988–1991) [Архівовано 28 листопада 2011 у Wayback Machine.] на YouTube (реконструкція)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Центральне_телебачення_Держтелерадіо_СРСР&oldid=41422766