Перейти до вмісту

Царик сірий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Царик сірий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воловоочкові (Troglodytidae)
Рід: Царик (Odontorchilus)
Вид: Царик сірий
Odontorchilus cinereus
(Pelzeln, 1868)[2]
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Odontorchilus cinereus
Віківиди: Odontorchilus cinereus
EOL: 1053032
ITIS: 561642
МСОП: 22711329
NCBI: 241547

Ца́рик сірий[3] (Odontorchilus cinereus) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae)[4]. Мешкає в Бразилії і Болівії.

Довжина птаха становить 12 см, вага 11 г. Голова сірувато-коричнева, спина і плечі сірі, махові пера більш темні. Стернові пера сірувато-коричневі, поцятковані широкими чорнувато-сірими смугами. Крайні стернові пера на кінці білі. Горло і груди рудувато-сірі, нижня частина тіла сірувато-біла, нижні покривні пера хвоста поцятковані чорнувато-сірими смугами. Очі темно-карі або темно-червонувато-карі, дзьоб чорний, знизу біля основи сірий, лапи темно-сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів дзьоб знизу біля основи коричневий.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Сірі царики мешкають на сході Болівії (Санта-Крус) та на півдні Бразильська Амазонія (на південь від Амазонки, між річками Мадейра і Шінгу). Вони живуть у верхньому ярусі вологих рівнинних тропічних лісів. Зустрічаються на висоті від 6 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають в кронах дерев. Сезон розмноження триває з червня по вересень, гніздяться в дуплах дерев. В кладці 2 яйця.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Сірим царикам загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Odontorchilus cinereus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 29 червня 2022
  2. August von Pelzeln: Zur Ornithologie Brasiliens. Resultate von Johann Natterers Reisen in den Jahren 1817 bis 1835. A. Pichler’s Witwe & Sohn, Wien (biodiversitylibrary.org ; 1868–1871).
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 червня 2022.