Центральний район (Волгоград)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центральний район
Загальна інформація
48°43′19″ пн. ш. 44°31′59″ сх. д. / 48.72222222002777414° пн. ш. 44.53333333002777294° сх. д. / 48.72222222002777414; 44.53333333002777294Координати: 48°43′19″ пн. ш. 44°31′59″ сх. д. / 48.72222222002777414° пн. ш. 44.53333333002777294° сх. д. / 48.72222222002777414; 44.53333333002777294
Країна  Росія[1][2]
Адмінодиниця Волгоград
Засновано 2 квітня 1935
Площа 11,02 квадратний кілометр
Населення 80 009 осіб
Телефонний код 844
Карта
Мапа
CMNS: Центральний район у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Центральний район.
ТРК «Піраміда» та 22-поверхова будівля на вул. Краснознаменська
Музей-панорама «Сталінградська битва»

Центральний район (рос. Центральный район) — один з районів Волгограду (Росія). Розташований між Краснооктябрським, Дзержинським і Ворошиловським районами.

Глава адміністрації — Новіков Олександр Володимирович.[3][4]

Географія[ред. | ред. код]

Центральний район межує з Краснооктябрським, Дзержинським (по Другій поздовжній магістралі) і Ворошиловським (по заплаві річки Цариця) районами міста, відділений Волгою від міста Краснослободськ.

Історія[ред. | ред. код]

2 квітня 1935 постановами бюро Сталінградського міськкому ВКП (б) і президії Сталінградської міськради в місті було створено 4 районних ради: Єрманський, Ворошиловський, Кіровський, Дзержинський. Саме Єрманський район і став «прабатьком» Центрального району. Тоді його площа становила 344 га, а населення — 50 тисяч осіб.

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 4 лютого 1948 року, Єрманський район Сталінграда було перейменовано на Сталінський, а 5 листопада 1961 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР Сталінський район був перетворений в Центральний.[5]

З 2005 року на території району ведеться будівництво бізнес-центру Волгоград-Сіті.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Деякі міські споруди Центрального району є пам'ятками архітектури і реліквіями історії.

Площа Полеглих борців увечері
  • Пам'ятник-ансамбль «Героям Сталінградської битви» в меморіальному парку на Мамаєвому кургані.
  • Будинок Павлова — Будинок солдатської слави та трудової доблесті.
  • Музей-панорама «Сталінградська битва».
  • Млин Гергардт.
  • Набережна імені 62 армії.
  • Вічний вогонь і 26-метрова стела в пам'ять про мужність і героїзм всіх захисників міста на площі Полеглих борців.
  • Нульовий кілометр на площі Полеглих борців.
  • Пам'ятник засновникам Царицина.
  • Пам'ятник комсомольцям — захисникам Сталінграда.
  • Волгоградський новий експериментальний театр (НЕТ).
  • Волгоградський муніципальний музичний театр.
  • Дитяча залізниця.
  • Тополя на площі Полеглих борців.
  • Пам'ятник Олександру Невському.

Пам'ятники архітектури

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Вид на вокзал

Район є важливим транспортним вузлом Волгограда:

  • Залізничний вокзал Волгоград-1. Всі поїзди далекого сполучення відправляються зі станції Волгоград-1. Вокзал станції спочатку був дерев'яним, пізніше був перебудований з цегли. Під час Сталінградської битви будівля була практично повністю зруйнована. У період з липня 1951 по травень 1954 на старому місці було зведено триповерхову будівлю з цокольним поверхом, вінчався вежею зі шпилем. 2 червня 1954 будівля була здана в постійну експлуатацію. Будівля побудована з цегли з залізобетонними перекриттями. Фасади облицьовані гранітом і інкерманським каменем, частково оштукатурені; стіни в інтер'єрі переважно облицьовані мармуром. Стелі в залах оброблені ліпними карнизами, кесонами, розетками. Розписи, присвячені героїки війни і мирної праці, виконані художниками Я. Скрепковим, В. Криловим, Д. Мерпертом. Скульптурні групи і барельєфи в комплексі вокзалу виконані скульпторами М. Д. і Н. А. Павловськими та В. Н. Безруковим. В цілому рішення будівлі типово для архітектури епохи Сталіна. У 1997 році будівлю залізничного вокзалу визнано пам'яткою архітектури.
  • Річковий вокзал — найбільше спорудження подібного типу в Європі. У 1985 —1988 роках був найбільшим по пасажирському вантажообігу портом на Волзі. Довжина будівлі — 296 метрів, що майже дорівнює довжині Красній площі. Висота вокзалу в його вищій точці, так званій «шайбі», становить 47 метрів. Зал очікування розрахований на 700 осіб. Безпосередньо до причалів вокзалу одночасно можуть пришвартовуватися 6 теплоходів.[6]
  • Перша (проспект імені Леніна) і Друга поздовжні автомагістралі.
  • Перша поздовжна магістраль зв'язує Центральний район з Ворошиловським через міст через річку Царицю.
  • Розгалужена тролейбусна, понад 10 маршрутів і трамвайні лінії, є підземна ділянка лінії швидкісного трамвая.
  • Здано в експлуатацію мостовий перехід через Волгу.
  • Автовокзал.

Зв'язок[ред. | ред. код]

Волгоградський телецентр на Мамаєвому кургані відкрився в 1958 році.

Торгові центри[ред. | ред. код]

  • ТРК «Піраміда»
  • ТРК «Європа Сіті-молл»
  • ТЦ «Царицинський пасаж»
  • ТЦ «Супер МАН»
  • ТЦ «Діамант „На Комсомольській“»
  • Центральний ринок

Спортивні та рекреаційні споруди[ред. | ред. код]

  • Центральний стадіон, домашня арена футбольного клубу «Ротор».
  • Центральний плавальний басейн.
  • Палац спорту профспілок.
  • Легкоатлетичний манеж і тренувальне футбольне поле з штучним покриттям в академії фізичної культури.

Освіта[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ОКТМО. 185/2016. Southern FD
  2. ↑ GEOnet Names Server — 2018.
  3. ↑ Телефонный справочник администрации Центрального района
  4. ↑ 11 декабря 2008 года А.Новиков взят под стражу по подозрению в получении взятки — Глава администрации Центрального района Александр Новиков попался на «откате»
  5. ↑ Центральному району Волгограда исполнилось 45 лет. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  6. ↑ Городские вести. Волгоградский туризм: вперед, в будущее[недоступне посилання з травня 2019]

Посилання[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ Волгограда
Райони
Герб Волгограда
Селища
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Центральний_район_(Волгоград)&oldid=41054973