Совєтський район (Волгоград)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Совєтський район
Загальна інформація
48°40′00″ пн. ш. 44°27′00″ сх. д. / 48.66666667002777302286631° пн. ш. 44.4500000000277779577118054° сх. д. / 48.66666667002777302286631; 44.4500000000277779577118054Координати: 48°40′00″ пн. ш. 44°27′00″ сх. д. / 48.66666667002777302286631° пн. ш. 44.4500000000277779577118054° сх. д. / 48.66666667002777302286631; 44.4500000000277779577118054
Країна  Росія[1]
Адмінодиниця Волгоград
Засновано 30 листопада 1931
Площа 60 квадратний кілометр
Населення 116 140 осіб
Телефонний код 844
Карта
Мапа
CMNS: Совєтський район у Вікісховищі

Совє́тський райо́н (рос. Советский район) — один з районів Волгограда (Росія).

Глава адміністрації — Твердохлєбов Сергій Дмитрович.[2]

Географія[ред. | ред. код]

Совєтський район межує з Ворошиловським (вздовж перегону ст. Ім. Максима Горького — Волгоград-2) і Кіровським районами міста, Городіщенським і Светлоярським районами області.

Район унікальний своїми природними утвореннями — балками Григоровою, Купоросною, Ельшанською. Багаті джерела живлять лісову рослинність: столітні дуби, осичняки, вільху.

Природа[ред. | ред. код]

  • На території району розташований ландшафтно-екологічний комплекс «Гірська поляна». Одна з його складових частин — природно-історичний лісовий масив «Григорова балка», який включає в себе хвойні та листяні породи, що є «легенями» міста.
  • На території колишнього саду В. Ф. Лапшина був створений дендрологічний парк ВНІАЛМІ, що входить в Асоціацію євроазіатських ботанічних садів і оголошений пам'яткою природи.
  • Є джерела з чистою питною і лікувальною водою.

Історія[ред. | ред. код]

Історія утворення Совєтського району почалася 8 листопада 1926, коли Постановою ВЦВК і РНК РРФСР селище ім. Мініна і територія, що займали державні лісопильні заводи, були включені в міську межу Сталінграда.

  • 10 серпня 1931 до селища ім. Мініна були приєднані село Верхня Ельшанка, хутора Купоросний і Альошино. А в листопаді того ж року місто перейшло до нового адміністративно-територіального поділа, за яким міські селища перейменовувались в райони. Саме тоді селище Мініна було перейменоване в Мінінський район. Таким чином, датою утворення району вважається 30 листопада 1931.
  • У липні 1933 року його перейменували у Ворошиловський. На півночі кордоном району була річка Цариця, на півдні — радгосп «Гірська Поляна». Територія становила 5398 га, населення — 88,8 тис. осіб.
  • 4 січня 1958 район отримав свою нинішню назву — Совєтський.
  • У 1963 році в адміністративне підпорядкування району було передане селище Горьковський; в 1966 році — Горнополянська сільрада Калачевського району.
  • У листопаді 1975 Радянський район був розукрупнено, з нього виділився Ворошиловський район.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

  • Будинок залізничної станції Ельшанка — одна з найбільш старовинних будівель у районі, вона збереглася з 1911 року. Є пам'яткою архітектури.[3]
  • Будівля колишнього управління заводу «Електролес ім. 25-річчя Жовтня» відноситься до цього ж періоду.


Пам'ятки історії[ред. | ред. код]

У районі розташовані 76 пам'яток історії та культури, пам'ятних знаків і меморіальних дощок, 8 військових поховань.[3][4]

  • Меморіальний комплекс «Лиса гора» (висота 146 метрів) — місце запеклих боїв військ 64-ї армії, братська могила.
  • Постамент з танковою баштою, що позначає лінію переднього краю оборони військ 64-ї армії станом на 19 листопада 1942 (вул. Краснопресненська, Купоросна балка).
  • Пам'ятники — братські захоронення воїнів, полеглих у боях за місто:
    • поруч з головним корпусом Волгоградського державного агроуніверситета
    • селище Верхня Ельшанка
    • селище Майське
    • селище Гулі Корольової
    • селище Водний
    • селище Горьковський
    • село Піщанка
  • Пам'ятник А. М. Горькому (селище Горьковський)

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Станція підземного трамваю «Ельшанка»
  • Залізничні колії з лінією електропоїзда; важлива залізнична розв'язка на кордоні з Ворошиловським районом (шляхопровід ст. Максима Горького — Волгоград-2).
  • Перша, Друга і Третя Поздовжні автомагістралі.
  • 18 міських та 5 приміських маршрутів автобусів.
  • маршрут тролейбуса № 18 і маршрути трамваю № 3, 4.
  • станція Ельшанка Волгоградського метротрама.
  • третя черга лінії швидкісного трамвая (на стадії планування).

Торгові центри[ред. | ред. код]

  • Гіпермаркет «Лента»
  • ТЦ «Зелене кільце»
  • ТРЦ «Акварель»

Спортивні та рекреаційні споруди[ред. | ред. код]

  • Площа і парк біля ПК ім. Петрова
  • Стадіон «Нафтовик»
  • Театр «Планета»

Культура[ред. | ред. код]

  • Будинок культури ім. Петрова (селище ім. Петрова)
  • БК залізничників ім. Горького (селище Горьковський)

Освіта та наука[ред. | ред. код]

Навчальні заклади[ред. | ред. код]

  • Волгоградський державний аграрний університет
  • Волгоградський державний університет
  • Волгоградський інститут економіки, соціології та права

Науково-дослідні інститути[ред. | ред. код]

  • Всеросійський науково-дослідний інститут агролісомеліорації (ВНІАЛМІ)
  • Всеросійський науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства (ВНІІОЗ)

Медицина[ред. | ред. код]

У районі функціонують 13 лікувально-профілактичних та аптечних установи, а також кардіоцентр та перинатальний центр.

Промисловість[ред. | ред. код]

  • ВАТ «Волгограднафтомаш» — один з найбільших в країні виробників обладнання для нафтової, нафтохімічної та газопереробної промисловості
  • Завод Волма-Волгоград — головне підприємство Корпорації Волма (ТОВ Волма) (цех гіпсу цього заводу, побудований в 1986 році, є одним з найпотужніших в цій галузі в Росії)
  • ВАТ «Макарна»
  • ВАТ «Волгограднафтогеофізіка»
  • ВАТ «Медтехніка»
  • ТОВ «Нижневолжськбудсервіс»
  • ТОВ Компанія «СПТ» — одна з найбільших будівельних фірм Волгоградської області.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ОКТМО. 185/2016. Southern FD
  2. Телефоний довідник адміністрації району
  3. а б Брошюра «75 лет Советскому району»
  4. Путівник по пам'ятникам Совєтського району. Архів оригіналу за 8 травня 2008. Процитовано 16 червня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]