Цератофій багаторогий
| Цератофій багаторогий | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Ceratophyus polyceros Pallas, 1771 | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Цератофій багаторогий (Ceratophyus polyceros) — вид жуків, що зустрічається в степах і напівпустелях Євразії. Занесений до Червоної книги України.
Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]
Відносно великі жуки. Тіло видовженоовальне, випукле, коричневе або смоляночорне. Низ тіла покритий чорно-бурими волосинками. Довжина тіла 18-28 мм. Вершина наличника самця видається вперед у вигляді довгого рогу (у самок — короткого гострого горбика), на передньому краю передньоспинки самця розвинений довгий ріг (у самок в цьому місці знаходяться 2 коротких та гострих горбики).
Ареал[ред. | ред. код]
Поширений у степах та напівпустелях Євразії від долини Дніпра на заході до Тургайського прогину на сході; також вздовж східного узбережжя Аральського моря проникає в Середню Азію — на південь до північної межі Каракалпакії.
За даними Червоної книги України зберігся лише на території Херсонської області, тоді як інші автори вказують ареал від Миколаївської та Черкаської областей до Харківської та Луганської[1].
Зустрічається поодинокими екземплярами, рідко. Причини зміни чисельності — розорювання цілинних степових ділянок.
Особливості біології та наукове значення[ред. | ред. код]
Генерація дворічна. Викопує під гноєм глибокі (до 1,5-2 м) нори з численними камерами, в які запасає гній для харчування своїх личинок, причому жук піклується про своє потомство. Активний в нічні години з травня до липня. Жук, що відродився з лялечки, зимує у норі. На території України заселяє переважно піщані ґрунти річкових долин. Харчується гноєм коней та великої рогатої худоби.
Охорона та значення[ред. | ред. код]
Занесений до Червоної книги України, категорія — вразливий. Знаходиться під охороною в заповіднику «Асканія-Нова».
Господарське та комерційне значення виду — перероблює гній великої рогатої худоби та коней, тому сприяє збагаченню ґрунтів біодобривами та мінералами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Васько Б. М. Цератофій багаторогий // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова — К.: Глобалконсалтинг, 2009 [Архівовано 4 грудня 2013 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про жуків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
