Церишенко Михайло Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церишенко Михайло Анатолійович
Дата народження 19 вересня 1960(1960-09-19) (63 роки)
Місце народження Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Росія
 СРСР
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія актор, театральний режисер
IMDb ID 2646816
CMNS: Церишенко Михайло Анатолійович у Вікісховищі

Михайло Анатолійович Церишенко (нар. 19 вересня 1960, Київ, УРСР, СРСР) — російський радянський актор-гуморист і театральний режисер.

Біографія[ред. | ред. код]

Михайло Анатолійович Церишенко народився 19 вересня 1960 року в Києві. У 1985 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого.

Грав на сцені Київського театру естради. У 1992 році в Києві під час зйомок фільму познайомився із співачкою Катериною Семеновою. Незабаром між артистами виникають близькі стосунки. Обидва йдуть зі своїх сімей. Михайло переїжджає до своєї коханої в Москву, де знімається в кіно, бере участь у зйомках телевізійної програми «Оба-на!», яка приносить йому популярність[1].

Михайло Церишенко працює артистом естради, актор театру і кіно. З 2003 по 2013 рр. він був артистом театру «Криве дзеркало» (під керівництвом Євгена Петросяна). На даний момент він виступає з Олександром Морозовим та Віктором Розумовським з сольними концертними номерами «Брати по розуму» у складі Театру мініатюр. Як режисер Михайло Церишенко співпрацює з Московським єврейським театром «Шалом» і антрепризними театральними агентствами. У деяких своїх виставах виступає як актор. Знімається в кіно[2].

Михайло Церишенко колекціонує моделі автомобілів «Жук» від Volkswagen[3].

Родина[ред. | ред. код]

  • Перший шлюб зареєстрований в студентські роки: був одружений на радянській та українській актрисі театру та кіно Інні Капінос[4].
  • У другому шлюбі з костюмершею київського Театру Естради народився син Віктор.
  • Протягом 26 років (з 1992 по 2018 рік) був у третьому шлюбі зі співачкою і композитором Катериною Семеновою[5][6].

Творчість[ред. | ред. код]

Зовнішні зображення
З дружиною Катериною Семеновою

Телевізійні програми[ред. | ред. код]

  • «Оба-на!» (1992—1995)
  • «Кишкін дім» (2001—2003)
  • «Криве дзеркало» (2003—2013)[7]
  • «Кулінарна сімейка» (2005—2006)[8]

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1984 — Макар-слідопит — червоноармієць
  • 1988 — Острів скарбів (мультфільм) — пірат у чорній безрукавці (1 серія), пірат з короткими вусами (2 серія)
  • 1990 — Сеніт зон — замаскований міліціонер
  • 1992 — Божевільні макарони або помилка професора Бугенсберга[9]
  • 1999 — Д. Д. Д. Досьє детектива Дубровського — лікар
  • 1999 — Сімейні таємниці (Записки сучасника)
  • 2000 — Москва
  • 2000 — Старі шкапи — круп'є
  • 2000 — Марш Турецького — доктор Чиж
  • 2000 — Президент і його внучка — бізнесмен
  • 2000 — Чек — банкір
  • 2002 — Каменська 2 — журналіст Баглюк
  • 2002 — ДжокерЪ (Гра) — епізод
  • 2002 — Чоловіча робота 2 — продажний прапорщик
  • 2003 — Дні ангела — Вовчик
  • 2003 — Дружна сімейка — продавець картин
  • 2004 — Російська ліки — Іван Семенович Гарецький
  • 2004 — Паралельно любові — Островий
  • 2004 — Садиба — Борис Михайлович
  • 2004 — Жінки в грі без правил — Степан Пилипенко
  • 2005 — Дзеркальні війни. Віддзеркалення перше
  • 2005 — Королева бензоколонки 2 — єврей
  • 2005 — Дура — епізод
  • 2005 — Справа про «Мертвих душах» — власник готелю
  • 2005 — Дівчинка з півночі — епізод
  • 2006 — Провінційні пристрасті — епізод
  • 2006 — Квиток у гарем — епізод
  • 2006 — Диявол з Орлі — доктор Ферре
  • 2006 — Російське засіб — епізод
  • 2007 — Колобків. Справжній полковник! — епізод
  • 2008 — Безневинні створіння — пан з табакеркою

Режисерські роботи[ред. | ред. код]

  • «Кохання з перешкодами». (Московський єврейський театр «Шалом»);
  • «Розморожений». (Московський єврейський театр «Шалом»);
  • «Підшукую дружину. Недорого!». (Театральне агентство «Антре»);
  • «Годинник із зозулею». (Театральна компанія «Антре»);
  • «Щасливий номер» (антреприза).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. YouTube — «Оба-на! Кабачок». Часть 3. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 24 жовтня 2018.
  2. Михаил Церишенко — биография и фото — Чеховед. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2018.
  3. Михаил Церишенко: «Я собиратель, а не коллекционер» — WomanHit.ru. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
  4. Инна Капинос: «Ушла из кино девушкой, вернулась — мамой» / интервью вела Ольга Чистякова — Вестник Кривбаса, 04 июня 2008 [недоступне посилання з Апрель 2018]
  5. Публикация Екатерина Семёнова певица в Instagram • Дек 5 2017 в 9:57 UTC. Instagram. Процитовано 8 грудня 2017.[недоступне посилання з липня 2019]
  6. Публикация Екатерина Семёнова певица в Instagram • Янв 18, 2018 at 10:01 UTC. Instagram. Процитовано 19 січня 2018.
  7. Михаил Церишенко: «Я не идиот в шляпе!» [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.] (печатный фрагмент интервью для программы «Василий Козлов. Беседы» 2017 г.)
  8. «Ради мужчины худеть не буду». Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
  9. Виктор Андриенко. Безумные Макароны или… [Архівовано 4 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання[ред. | ред. код]