Координати: 49°9′27″ пн. ш. 23°1′21″ сх. д. / 49.15750° пн. ш. 23.02250° сх. д. / 49.15750; 23.02250

Церква святого Миколая (Турка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святого Миколая
Церква святого Миколая у Турці
49°9′27″ пн. ш. 23°1′21″ сх. д. / 49.15750° пн. ш. 23.02250° сх. д. / 49.15750; 23.02250
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна УкраїнаЛьвівська область, Турка
АрхітекторДанило Прокопій
Кінець будівництва1739
Будівельна системабойківське дерев'яне церковне будівництво
НалежністьПЦУ
Станпам'ятка архітектури національного значення України
Адресавул. Середня
Церква святого Миколая (Турка). Карта розташування: Львівська область
Церква святого Миколая (Турка)
Церква святого Миколая (Турка) (Львівська область)
Мапа
CMNS: Церква святого Миколая у Вікісховищі

Це́рква свято́го Микола́я — чинна дерев'яна бойківська церква у місті Турка (Середня вулиця, 55а) Львівської області, пам'ятка архітектури національного значення. Належить до Православної церкви України.

Історія

[ред. | ред. код]

Збудована у 1739 році майстром Данилом Прокопієм на місці дводільної каплиці, спорудженої в 1700 році. За легендою, місце побудови церкви віряни вибрали після знакового випадку: під час раптової бурі біля двох пастухів, які випасали худобу в Середній Турці, впав хрест. Як з'ясувалося, вітер зірвав його і переніс з церкви, що стояла на протилежному кінці Турки — в Старому Селі.

У 1960-1989 роках не діяла як храм. У 1971 році відреставрована за проектом Івана Могитича та Ігоря Ковалишина. Після реставрації використовувався як краєзнавчий музей.

Сьогодні функціонує як храм православної громади Православної церкви України.

Церква святого Миколая 1904 рік

Церква збудована за канонами бойківського дерев'яного церковного будівництва, орієнтована вівтарем на схід, основним входом — на захід. Це дерев'яна тризрубна триверха церква бойківського типу, збудована зі смерекового дерева без жодного цвяха з використанням яворових кілків. Стіни будівлі ошальовані вертикально дошками і лиштвами. Нава і вівтар її звершені пірамідально-ступенево — восьмибічними наметами на восьмерикових верхах з двома заломами. Над бабинцем з чотирикутними ярусами влаштована емпора з арковою галереєю, завершена чотирибічним верхом, вкритим пірамідальним наметом. Широкий винос даху над нею підтримують стовпчики з прямими розкосами. Другий ярус бабинця переходить в каркасну дзвіницю, над якою є чотирисхилий дах. Дві інші вежі мають восьмибічні дахи. На сволоках-стяжках центрального зрубу нави вирізьблено надпис:

«СЄЙ ХРАМ НАЧА ЗДАТИ ГРОМАДА А СОВЄРШИ ЄГО В: I:МП АНТОНІ КАЛІНОВСКІ ЗА КОРОЛІА АВГҰСТА И ЗА ЄППАІЄРОНІ В: ІМІА ώЦА И СНА И СТАГО ДХА АМИН И ПРПА БЦИ МРІИ СОЗДАСІА ХРАМЪ СЄЙ ГОДҰ БЖІАГО АΨЛО ФЄУРҰАРІ З ГО МАҮСТЕР ДАНИІЛЪ ПРОКОПІЙ КОТОРІЙ НА ЦКВЪ РОБОТ НІКОВЪ ЗОНІДЪ»

Зберігся різьблений дерев'яний іконостас з червоним тлом і золоченою різьбою та іконами з 1739 року.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Слободян Василь. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів: ІУ, 1998. — С. 690
  • Гайда Ю. Турка — нова столиця Бойківщини. Туристичний довідник.— Ужгород: Патент, 2006. — С. 30-32

Посилання

[ред. | ред. код]