Цетуля (Підкарпатське воєводство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Цетуля
пол. Cetula
Греко-католицька церква у с. Цетуля

Координати 50°06′ пн. ш. 22°48′ сх. д. / 50.100° пн. ш. 22.800° сх. д. / 50.100; 22.800Координати: 50°06′ пн. ш. 22°48′ сх. д. / 50.100° пн. ш. 22.800° сх. д. / 50.100; 22.800

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ярославський повіт
Гміна В'язівниця
Площа 12,87 км²
Населення 557 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-523
Автомобільний код RJA
SIMC 0612306
GeoNames 774621
OSM 3013197 ·R (Гміна В'язівниця)
Цетуля. Карта розташування: Польща
Цетуля
Цетуля
Цетуля (Польща)
Цетуля. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Цетуля
Цетуля
Цетуля (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Цетуля (пол. Cetula) — село в Польщі, у гміні В'язівниця Ярославського повіту Підкарпатського воєводства.

Населення — 557 осіб (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

У 1939 році в селі проживало 1460 мешканців (1170 українців-грекокатоликів, 130 українців-римокатоликів, 100 поляків, 40 польських колоністів міжвоєнного періоду і 20 євреїв)[2].

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27 листопада 1939 року постановою Верховної Ради УРСР село Цетула включене до Любачівського повіту[3]. 17 січня 1940 року територія увійшла до новоутвореного Синявського району Львівської області. У червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією.

У жовтні 1944 року західні райони Львівської області віддані Польщі.

В 1944-46 роках 116 сімей (484 особи) української громади були виселені до населених пунктів Тернопільської та Львівської областей УРСР[4].

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 292 78 190 24
Жінки 265 60 154 51
Разом 557 138 344 75

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На цвинтарі серед давніх українських могил є кілька повстанських могил.

Мешканці[ред. | ред. код]

В селі народився Максисько Теофіл Степанович (1932—1987) — український радянський живописець і педагог.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 28.
  3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області) [1] [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Сайт Ґміни Вязівниця. Miejscowości Gminy [2] (пол.)
  • Цетуля