Циклотронне випромінювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Циклотронне випромінювання — випромінювання електромагнітних хвиль нерелятивістськими зарядженими частинками, що рухаються по колу. Аналогічне випромінювання релятивістських частинок називається синхротронним.

Циклотронне випромінювання виникає здебільшого при русі зарядженої частинки в магнітному полі. В такому випадку його називають також магнітногальмівним. В однорідному магнітному полі класична заряджена частинка, наприклад, електрон рухається вздовж гвинтової лінії, вісь якої направлена вздовж силових ліній магнітного поля. В площині, перпендикулярній осі силовим лініям поля, частинка описує коло, обертаючись із так званою циклотронною частотою[1]

(в системі СГС),

де  — електричний заряд,  — магнітна індукція,  — маса частинки,  — швидкість світла.

Оскільки при такому русі частинка має прискорення, вона випромінює електромагнітні хвилі, які називають циклотронним випромінюванням. Спектр циклотронного випромінювання лінійчастий з основним піком на циклотронній частоті й обертонами на кратних частотах.

Загальна інтенсивність магнітогальмівного випромінювання при русі зарядженої частинки по колу в магнітному полі дається формулою[2]

,

де  — інтенсивність,  — електричний заряд частинки,  — її маса,  — швидкість,  — енергія,  — магнітна індукція,  — швидкість світла.

Назва циклотронне випромінювання походить від циклотронів, в яких це випромінювання призводить до втрат зарядженими частинками енергії, тобто є небажаним ефектом. Крім прискорювачів, циклотронне випромінювання виникає також у плазмі в магнітному полі, зокрема в плазмі астрономічних об'єктів.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в Міжнародну систему величин (ISQ) дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему ISQ.
  2. Ландау Л.Д., Лифшиц Е.М. (1974). Теоретическая физика. т. ІІ. Теория поля. Москва: Наука.