Цитрин
| Цитрин | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Хімічна формула | SiO2 з домішками Fe3+, (Al Li)4+, (Al H)4+ |
| Клас мінералу | прості оксиди |
| Ідентифікація | |
| Колір | від жовтого до золотистого-коричневого |
| Форма кристалів | зазвичай короткопризматичні, переважають грані ромбоедра |
| Сингонія | тригональна |
| Спайність | відсутня |
| Злам | раковистий |
| Твердість | 7 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | прозорий |
| Густина | 2,65 |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Плеохроїзм | дуже слабкий — від жовтого до блідо-жовтого (у отриманих при прожарюванні — відсутній) |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | лимон[d], цитрон[d]  |
 Цитрин у Вікісховищі | |
Цитрин — мінерал, різновид прозорого α-кварцу жовтого кольору різних відтінків: лимонного, медового, шафранного, золотисто-коричневого.
Назва походить від лат. citrus — лимон, лимонно-жовтий[1].
Кварц і його різновиди використовувалися як дорогоцінне каміння протягом тисячоліть. Вважається, що цитрин та інші кварци використовували стародавні єгиптяни для виготовлення талісманів, стародавні греки для вирізання символів, а римські священники як персні. Повідомляється, що королева Вікторія любила дорогоцінний камінь; з цієї епохи збереглося багато брошок і підвісок із зображенням цитрину[2]. За століття до сучасної мінералології цитрин часто плутали з топазом. У багатьох культурах було прийнято використовувати назву «топаз» для будь-якого золотисто-жовтого каменю. Назва «цитрин» вперше була використана в англійській мові в 14 столітті[3]. Цитрин називають «купецьким каменем» або «грошовим каменем», оскільки вважалося, що він приносить процвітання[4].
Його популярність значно зросла, коли було виявлено, що цитрин можна отримувати штучно шляхом нагрівання аметисту або димчастого кварцу. В 1970-і винайдено вирощування синтетичного цитрину[5].
Хімічна формула: SiO2, з домішками заліза та алюмінію, що надають жовтого чи жовто-коричневого забарвлення. Темніші, більш інтенсивні кольори вказують на вищу концентрацію заліза[6]. Забарвлення цитринів обумовлене присутністю домішок тривалентного заліза (Fe3+), що знаходиться в структурі кварцу в тетраедричній позиції, або ж пов'язане з дефектами, що виникають при заміні чотиривалентного кремнію (Si4+) на тривалентне залізо або тривалентного алюмінію (Al3+) на чотиривалентний (Al4+) з компенсацією валентності йонами літію, натрію чи водню (Li+, Na+ чи H+)[7].
Сингонія тригональна[6]. Форми виділення: стовпчасті кристали, двійники, друзи. Фізичні властивості аналогічні кварцу. Густина 2,6.
Цитрин переважно жовтий і коричнево-жовтий, хоча його також можна знайти у відтінках оранжевого, червонувато-коричневого та димчасто-сіро-коричневого. Мінерал прозорий або напівпрозорий, має скляний блиск. Показник заломлення становить приблизно 1,544-1,553, що подібно до інших різновидів кварцу. На гранях кристалів можливий вузький полиск[6].
Чіткої спайності не має, тобто він не ламається вздовж певних площин або напрямків. Злам раковистий, тобто кристал ламається за вигнутою, схожою на мушлю формою. Колір смуги білий. Цитрин доволі твердий — твердість 7 за шкалою Мооса[6].
Природні цитрини бліднуть при нагріванні вище 200—500 °C[6] і знову жовтіють при гамма-опроміненні[8]. Також вони повільно бліднуть в ультрафіолетовому світлі. Природний цитрин, а також цитрин, отриманий нагріванням димчастого кварцу, демонструє дихроїчність у поляризованому світлі[9].
Цитрин утворюється в природних умовах поступовим нагріванням аметисту[6] чи дією іонізуючого випромінювання на димчатий кварц[10]. Часто зустрічається в гідротермальних жилах, якими гаряча вода циркулює через тріщини гірських порід та осаджує мінерали. Гідротермальні жили можуть зустрічатися в різних типах гірських порід, включаючи граніт, пегматит та гнейс. Цитрин також може зустрічатися у вулканічних породах, таких як ріоліт та андезит; осадових породах, таких як пісковик та сланець, де він часто зустрічається як вторинний мінерал, утворений в результаті зміни інших мінералів. Алювіальні відкладення в руслах річок та в ґрунті теж іноді містять цитрин[6]. На відміну від аметисту, поодинокі кристали цитрину можуть виростати дуже великими[9].
Найзначнішими джерелами цитринових порід є Бразилія, Мадагаскар та Замбія. У Бразилії цитрин зазвичай знаходять у гідротермальних жилах граніту та пегматиту. На Мадагаскарі — у вулканічних породах та алювіальних відкладеннях. У Замбії цитрин зустрічається в гідротермальних жилах та алювіальних відкладеннях. В Україні є родовища цитрину в Житомирській області та в Криму[6].
Бразилія є провідним виробником цитрину, більша частина якого добувається в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул. Інші відомі джерела включають Болівію, Демократичну Республіку Конго, Мадагаскар, Мексику, М'янму, Намібію, Перу, Росію, Південну Африку, Сполучені Штати та Замбію[11].
Окрім натурального цитрину, існують синтетичні форми та імітації, які виготовляються за допомогою різних методів, таких як гідротермальний метод вирощування або метод осадження з парової фази. В першому разі жовтого кольору надають включення оксидів заліза, в другому — тонкі шари оксидів заліза (як-от гетиту й гематиту) на безбарвному кварці. Інший поширений спосіб імітації цитрину — нагрівання великих кристалів аметисту, що відтворює природний процес його утворення[6] і зменшує ступінь окиснення заліза в складі (з Fe+4 до Fe+3)[8].
Красиво забарвлені прозорі різновиди використовуються в огранованому вигляді для ювелірних виробів, менш прозорі — для декорування інших виробів. Цитрин також має низку промислових застосувань. Іноді його використовують як термостійкий матеріал у футеровці печей та інших високотемпературних виробах, а також як джерело кремнію у виробництві сонячних панелей[6].
Цитрини із природним забарвленням порівняно забарвленням рідкісні. Більшість цитринів, що надходить у продаж — це термічно оброблені аметисти або димчастий кварц[6] («палений аметист»)[11][12]. Природний цитрин відрізняється варіаціями насиченості та тону, тоді як синтетичний цитрин, як правило, більш однорідного кольору[6].
У торгівлі цитрини часто називають невірно топазами[6] (як і димчастий кварц — раухтопаз), використовуючи також додаткові слова: Баїя-топаз, Мадейра-топаз, Пальміра-топаз, Ріо-Гранде-топаз.
Цитрин залишається одним із найдоступніших і часто купуваних жовтих дорогоцінних каменів. Він дешевший за смарагди, рубіни та діаманти[6].
.jpg)
.jpg)
- ↑ Солодова Ю. П., Андреенко Э. Д., Гранадчикова Б. Г. Определитель ювелирных и поделочных камней: Справочник / — М.: Надра, 1985, — 223 с.
- ↑ Citrine History and Lore. gia.edu. GIA. Процитовано 5 лютого 2025.
- ↑ November Birthstones: Citrine History. americangemsociety.org. American Gem Society. Процитовано 5 лютого 2025.
- ↑ Webster, Richard (8 вересня 2012). Citrine. The Encyclopedia of Superstitions. с. 59. ISBN 9780738725611.
- ↑ Hainschwang . , Vol. 28, Issue 1 (January/February), pp. 1 - 5., T. (2009). The Synthetic Quartz Problem (PDF). The GemGuide; Gem Market News. 28: 1—5.
- 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 MAT, Mahmut (3 травня 2023). Citrine | Properties, Formation, Uses. Geology Science (амер.). Процитовано 5 липня 2026.
- ↑ Heaney, Peter J.; Prewitt, Charles T.; Gibbs, Gerald V. (17 грудня 2018). Silica: Physical Behavior, Geochemistry, and Materials Applications (англ.). Walter de Gruyter GmbH & Co KG. с. 433—468. ISBN 978-1-5015-0969-8.
- 1 2 Citrine. Museum of Radiation and Radioactivity (англ.). Процитовано 5 липня 2026.
- 1 2 Citrine. Mindat.org. Процитовано 05.07.2026.
- ↑ Okrusch, Martin; Frimmel, Hartwig E. (18 вересня 2020). Mineralogy: An Introduction to Minerals, Rocks, and Mineral Deposits (англ.). Springer Nature. с. 10. ISBN 978-3-662-57316-7.
- 1 2 Citrine Value, Price, and Jewelry Information - International Gem Society. International Gem Society (амер.). Архів оригіналу за 30 січня 2025. Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ Burnt amethyst. www.mindat.org. Процитовано 2 лютого 2025.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Цитрин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Цитрин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Цитрин // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
