Цімейко Орест Андрійович

|матір=

Цімейко Орест Андрійович
Народився	3 травня 1941(1941-05-03) Перемишль
Помер	3 травня 2015(2015-05-03) (74 роки)
Країна	Україна
Alma mater	Івано-Франківський національний медичний університет
Галузь	нейрохірургія
Заклад	Інститут нейрохірургії імені А. П. Ромоданова НАМН України
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Нагороди	Заслужений лікар України Відмінник охорони здоров'я СРСР

О́рест Андрі́йович Ціме́йко (1941—2015) — український нейрохірург, доктор медичних наук (1993), професор; лікар вищої категорії, заслужений лікар України. Нейрохірург вищої категорії.

З життєпису

Народився 1941 року у Перемишлі. У 1946 році були виселені всі українці (операція «Вісла»), і сім'я переїхала в Стрий Львівської області. Виростав в багатодітній сім'ї, але не полишав бажання здобути освіту хірурга.

Закінчив в 1958 році середню школу, працював 3 роки медичним статистиком у Дашавській районній лікарні. Тричі намагався вступити — до Станіславського, потім Івано-Франківського медичного інституту і став студентом в 1961 році. Протягом 1961—1963 років проходив військову службу в Радянській армії, після чого продовжив навчання в медичному інституті. Під час навчання працював у хірургічних гуртках, медбратом хірургічного відділення.

1969 року після закінчення медінституту направлений на роботу хірургом — у Петровську районну лікарню Кіровоградської області. 1970-го отримав пропозицію опанувати фах нейрохірурга й працювати в нейрохірургічному відділенні Кіровоградської обласної лікарні. Пройшов первинну спеціалізацію з нейрохірургії — у Київському інституті удосконалення лікарів. До 1972 року працював у Кіровоградській обласній лікарні. У 1972 році за конкурсом прийнятий до клінічної ординатури з нейрохірургії (при Київському інституті удосконалення лікарів), навчався під керівництвом професора Георгія Педаченка.

З 1974 по 1976 рік — аспірант Київського НДІ нейрохірургії. Опанував методики обстеження нейрохірургічних хворих і типових нейрохірургічних операцій.

Після навчання залишений працювати у Київському інституті нейрохірургії — молодший науковий співробітник. В 1977 році він захистив кандидатську дисертацію на тему «Ангіографічна діагностика забоїв головного мозку». З 1983 року працював старшим науковим співробітником.

З 1979 року починає займатися науковими і практичними проблемами судинної нейрохірургії. Під науковим керівництвом Ю. П. Зозулі за безпосередньою участю Цімейка почали розроблятися проблеми мікрохірургічного лікування ішемічних порушень мозкового кровообігу. Першим в Україні запровадив мікрохірургічні реконструктивні операції (при стенотично-оклюзивних ураженнях магістральних мозкових судин) удосконаливши існуючі методики.

Входив до наукової групи з координації й узагальнення результатів реваскуляризаційних операцій в СРСР.

Нагороджений почесним дипломом і бронзовою медаллю ВДНГ СРСР 1985 року — за розробку і впровадження у практику судинних відділень вітчизняного мікрошовного матеріалу.

Наукові розробки узагальннив у докторській дисертації «Реваскуляризаційні операції при оклюзійно-стенотичних ураженнях судин півкуль великого мозку» (1993). Три роки працював у Африці — в Камеруні.

З 1995 року — завідувач клініки хірургічного лікування патології судин головного мозку, операцій на мозкових судинах проведено було більше 3500. У відділі було розроблено і впроваджено сучасні методи диференційованого лікування (ендоваскулярного і мікрохірургічного) гострих порушень мозкового кровообігу, обумовленних ішемічними ураженнями, розривами артеріальних аневризм, артеріовенозних мальформацій (АВМ). Вперше в Україні були впроваджені міні-інвазивні хірургічні методики транслюмінальної ангіопластики з ендопротезуванням при стенотичних ураженнях сонних і хребтових артерій. Це дозволило підняти можливість нейрохірургічної допомоги при судинних захворюваннях в Україні до світового рівня.

Наукова робота у відділенні виконувалася в декількох напрямках:

• вивчалися можливості транслюмінальної ангіопластики, включаючи стентування, у профілактиці ішемічних інсультів при атеросклеротичних ураженнях сонних і хребтових артерій;
• проводилися експериментальні і клінічні дослідження з профілактики та лікування ангіо–спазму церебральних судин у гострий період розриву мішкоподібних артеріальних аневризм, у післяопераційний період і після мікрохірургічного виключення;
• удосконалювалося диференційоване лікування АВМ та МА різними методами (ендоваскулярним, мікрохірургічним або поєднанням обох методів) залежно від розмірів, локалізації, наявності супутньої внутрішньомозкової гематоми.

Автор понад 450 наукових праць, 8 винаходів, 35 рацпропозицій, 7 методичних рекомендацій.

Під його керівництвом виконано 8 кандидатських дисертацій.

Серед робіт:

• «Ангіографічна діагностика забоїв головного мозку» (1977)
• «Ускладнення на різних етапах видалення неврином УШ нерва і їх попередження» (1984)
• «Множинні ЕіКМА в лікуванні ішемічних уражень головного мозку» (1989)
• «Диференційований підхід до хірургічного лікування АВМ головного мозку» (1997)
• «Транскраніальні хірургічні втручання з приводу артеріальних аневризм головного мозку в гострому періоді субарахноїдальних крововиливів» (1999)
• «Результати хірургічного лікування та якість життя хворих, оперованих з приводу множинних артеріальних аневризм головного мозку» 2007, співавтори Скорохода І. І., Яковенко Людмила Миколаївна та Мороз В. В. (2007)

З дружиною Валентиною Михайлівною (кандидат медичних наук, невропатолог) виховали двох доньок — Ганну та Ірину.

Помер після важкої хвороби у день свого народження, 3 травня 2015 року.

Джерела

• Орест Андрійович Цімейко [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Інститут нейрохірургії
• Цімейко Орест Андрійович [Архівовано 15 вересня 2019 у Wayback Machine.]