Дашава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Дашава
Coats of arms of Dashava.png Flag of Dashava.png
Герб Дашави Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Стрийський район
Рада Дашавська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1448
Статус із 1948 року
Агломерація Стрийська агломерація
Площа 13.7 км²
Населення 2407 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 82443
Телефонний код +380 3245
Географічні координати 49°15′36″ пн. ш. 24°00′35″ сх. д. / 49.26000° пн. ш. 24.00972° сх. д. / 49.26000; 24.00972Координати: 49°15′36″ пн. ш. 24°00′35″ сх. д. / 49.26000° пн. ш. 24.00972° сх. д. / 49.26000; 24.00972
Водойма Бережниця (притока Дністра)
Відстань
Найближча залізнична станція: Стрий
До станції: 14 км
До райцентру:
 - залізницею: 14 км
До обл. центру:
 - залізницею: 78 км
 - автошляхами: 65 км
Селищна влада
Адреса 82443, Львівська обл., Стрийський р-н, смт. Дашава, вул. Т. Шевченка, 5
Карта
Дашава. Карта розташування: Україна
Дашава
Дашава
Дашава. Карта розташування: Львівська область
Дашава
Дашава

Commons-logo.svg Дашава у Вікісховищі

Див. також: Дашів та Дессау

Дашава — селище міського типу Стрийського району Львівської області України.

Згадується 25 січня 1445 року в книгах галицького суду[2].

Дашава вперше згадується в документах під 1448 р., коли вона належала магнату Закличі Тарлу.

1 серпня 1934 року в Стрийському повіті Станіславівського воєводства було створено гміну Дашава з центром в Дашаві. В склад гміни входили сільські громади: Ходовичі, Дашава, Гельсендорф, Комарів, Лотатники, Олексичі, Підгірці, Стриганці, Піщани (в 1934 році село мало назву Татарське), Верчани і Йосиповичі[3].

Дашавський газ[ред. | ред. код]

В 1912 році фірма Сіменс знайшла тут найбільше в Європі родовище природного газу. 18 квітня 1921 року в Дашаві відкривають першу газову свердловину. В 1922 р. будують газопровід Дашава — Стрий (14 км). У 1924 році в Дашаві було відкрито одне з найбільших газових родовищ[4]. У 1929 р. прокладається газопровід довжиною 68 км до м. Львова. Одразу після закінчення Другої світової війни у 1945-му році СРСР продовжив постачати український газ з Дашави до Польщі.

У 1946—1948 роках побудований магістральний газопровід Дашава — Київ, після чого газ увійшов у міські мережі і квартири киян. Газопровід Дашава — Київ на той час був найпотужнішим газопроводом в Європі, пропускна здатність якого становила близько 2 млрд м³ за рік. Він налічував 230 переходів через природні та штучні перепони (24 річки, 36 залізниць, 46 шосейних доріг, 139 боліт і балок). Трасу обслуговували 573 км повітряної лінії зв'язку з 57 селекторними пунктами. Було збудовано 49 будинків лінійних обхідників і створено аварійно-ремонтні пунтки (АРП) в Тернополі, Красилові та Бердичеві.

У 1951 році газопровід був продовжений з Києва через Брянськ до Москви (і названий Дашава — Київ — Брянськ — Москва).

У 1950—1970 рр. був також побудований газопровід Дашава — Мінськ — Вільнюс — Рига.

Максимальної пропускної здатності — 5 млн куб м газу на добу — було досягнуто в 1959 році з пуском КС в Тернополі, Красилові, Бердичеві та Боярці.

Політика[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селищі функціонувала окрема виборча дільниця № 461436, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

  • Зеновій Гойсак — український діяч ОУН, політв'язень польських тюрем, повітовий провідник ОУН Стрийщини.
  • Мелех Роман Богданович — український спортивний діяч, спортивний публіцист.
  • Богдан Сікора «Карпенко», «Журба» (*1923 — †25.11.1948) — командир сотні УПА «Опришки», референт пропаганди Стрийського надрайонного проводу ОУН.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

https://www.youtube.com/watch?v=cfn-TLg1pNg&t=59s

Див. також[ред. | ред. код]