Ч'єу Мінь Вионг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ч'єу Мінь Вионг
Народився 2 століття до н. е.
Помер 113 до н. е.[1]
Громадянство
(підданство)
Намв'єт
Діяльність монарх
Посада король
Батько Ч'єу Ван Вионг[2]
У шлюбі з Queen Jiud
Діти Ч'єу Тхуатзионг Вионг і Ч'єу Ай Вионг

Ч'єу Мінь Вионг (д/н — 113 до н. е.) — 3-й володар Наньюе в 122—113 роках до н. е. В китайських джерелах відомий як Чжао Їнці.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Ч'єу (китайською — Чжао). Старший син імператора Ч'єу Ван Вионга. При народженні отримав ім'я Ань Те. У 135 році до н. е. відправлений батьком до двору ханьського імператора Лю Че. Тут став відомим як Їнці. Здобув китайську конфуціанську освіту. Оженився з китайською аристократкою із роду Цзю.

122 року до н. е. у зв'язку з хворобою батька отримав дозвіл від китайського імператора повернутися до Наньюе. Невдовзі після смерті Ч'єу Ван Вионга став новим імператором під ім'ям Мінь Вионг. Слідом за цим надав дружині-китаянці титул хау (дружина володаря), а сина від неї Хинга призначив спадкоємцем трону обмін старшого сина К'єн Дика від юеської аристократки.

Запровадив бюрократичну та законодавчу систему з Хань, що викликало невдоволення знаті та жерців. За те, що силою впроваджував нові порядки, уславився як тиран. Помер 113 року до н. е. Йому спадкував Ч'єу Хинг.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Taylor, Jay (1983), The Birth of the Vietnamese, University of California Press
  • Watson, Burton (1993), Records of the Grand Historian by Sima Qian: Han Dynasty II (Revised Edition, Columbia University Press