Чагарниця вусата
| Чагарниця вусата | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ianthocincla cineracea (Godwin-Austen, 1874) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Garrulax cineraceus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Чагарни́ця вусата[2] (Ianthocincla cineracea) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Мешкає в М'янмі, Індії і Китаї.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 21-24 см. Забарвлення переважно піщано-коричневе, горло і груди бежеві. Тім'я чорне, обличчя білувате, через очі проходять темні смуги, під дзьобом чорні "вуса". Кінчики крил сіруваті, на крилах чорно-білі смужки кінець хвоста чорно-білий. У представників підвиду I. c. cinereiceps тім'я сірувато-коричневе, верхня частина тіла темніша, чорна смуга на очах відсутня, горло і груди світло-винного кольору.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[3]
- I. c. cineracea (Godwin-Austen, 1874) — від Ассаму на південь від Брахмапутри до західної М'янми;
- I. c. strenua (Deignan, 1957) — від північно-східної М'янми до південного сходу провінції Сичуань і північно-західного Юньнаню;
- I. c. cinereiceps (Styan, 1887) — південний Китай (від заходу провінції Сичуань до провінцій Аньхой, Гуаньдун і Чжецзян) Бродячі птахи спостегіралися на півночі В'єтнаму. Інтродукований до Японії (Сікоку).
Деякі дослідники виділяють підвид I. c. cinereiceps в окремий вид Ianthocincla cinereiceps[4].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Вусаті чагарниці живуть у вологих тропічних і субтропічних чагарникових заростях і лісах. В Китаї зустрічаються на висоті від 200 до 1750 м над рівнем моря, в Індії — на висоті від 1280 до 1830 м над рівнем моря, в М'янмі — на висоті від 1220 до 2500 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Вусаті чагарниці живуть парами або невеликими зграйками. Іноді приєднуються до змішаний зграй птахів разом зі світлоокими гуамеями. Живляться комахами, яких шукають на землі, а також ягодами, насінням і дрібними плодами. Сезон розмноження триває з березня по жовтень. Гніздо чашоподібне, робиться з листя, моху, трави і гілочок, розміщується в чагшарникових або бамбукових заростях. В кладці 2-4 яйця. Вусаті чагарниці іноді стають жертвами гніздового паразитизму великих зозуль.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Ianthocincla cineracea. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
- ↑ BirdLife International (2016). Ianthocincla cinereiceps. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |