Чанг (острів)

Ко Чанг
тай. เกาะช้าง
	Вид з оглядового майданчика на пляж White Sand Beach
Географія
	12°06′13″ пн. ш. 102°21′07″ сх. д. / 12.10361111113877719° пн. ш. 102.351944444467775952° сх. д.Координати: 12°06′13″ пн. ш. 102°21′07″ сх. д. / 12.10361111113877719° пн. ш. 102.351944444467775952° сх. д.
Місцерозташування	Сіамська затока
Акваторія	Сіамська затока
Площа	429 км²
Довжина	30 км
Ширина	13 км
Найвища точка	г. Салакпгет, 743 м
Країна
	Таїланд
Адм. одиниця	Ko Changd
Населення	5356 (2005);
	Ко Чанг Ко Чанг (Таїланд)
	Чанг у Вікісховищі

Ко Чанг (Чанг, тай. เกาะช้าง — «слонячий острів», англ. Koh Chang, Chang island) — другий за величиною острів Таїланду, після Пхукету. Острів є частиною морського національного парку Му Ко Чанг, він знаходиться в акваторії Тихого океану, на східному узбережжі Сіамської затоки. Острів розташований за 300 км від Бангкоку, і є найбільшим з 47 островів, розкиданих уздовж узбережжя провінції Трат. Дорога від Бангкоку до Ко Чанга займає 4 години, від Паттаї — 3 години. Від аеропорту Бангкока в Трат також літає літак. Переліт займає 45 хвилин.

«Чанг» перекладається з тайського як «слон», адже обриси найбільшого острова Ко Чанг нагадують голову слона.

Острів Ко Чанг має близько 30 км в довжину і 18 км в ширину, і є третім за величиною островом Таїланду. У його рельєфі переважають височини, найвища точка острова — гора Салакпгет (743 м над рівнем моря). Більшу частину острова займає тропічний ліс.

У 1982 році велика частина архіпелагу Чанг (85%) була оголошена Національним морським парком. Загальна площа заповідника дорівнює 650 км², 70% з якої — океан. До складу парку входять численні пляжі західного і південного узбережжя головного острова, його водоспади, а також коралові рифи прибережних вод. У водах національного парку мешкає велика кількість жорстких і м'яких коралів, губок, гігантських молюсків, риб; з тварин на суші живуть макаки, індійський циветт, яванський мангуст і близько 60 видів птахів.

На острові є декілька водоспадів. Найбільшим є водоспад Тан Майом на східному узбережжі. Це трирівневий водоспад, який впадає в озеро. Протягом усього потоку води прокладена пішохідна стежка, яка дозволяє пробратися на саму вершину водоспаду. Також цікавий для туристів водоспад Клонг Пру, він знаходиться недалеко від пляжів Клонг Прао і Кай Бає. Всі водоспади острова є одними з головних джерел прісної води. У тропічних лісах острова живе багато птахів, особливо в областях Као Гавкотом і Као Яї, де найцікавішою є птах-носоріг.

Місцеві коралові рифи перебувають на глибинах від 5 до 30 м, видимість тут становить близько 20 м. Підводний світ цих місць дуже різноманітний, під час занурень можна побачити жорсткі та м'які корали, губок, гігантських молюсків, риб, мурен і навіть китових акул. У районах Хін Лук Бат і Хін Лап з морського дна підіймаються підводні гори. У районі Ко Чанг є два затонулих кораблі. Тайський військовий корабель лежить поблизу узбережжя Салакпет в південній частині острова, він був потоплений французами в 1941 році. Знаходиться він на глибині 15 м. Інший корабель затонув у 1996 році після того, як сів на кораловий риф. Цей 900-тонний танкер лежить на глибині 35 м.

Протягом багатьох років острів перебував осторонь від туристичного бізнесу і тому природа острова збереглась у своїй первозданній чистоті й свіжості. 80% території острова покрито джунглями. Останні 4 роки Ко Чанг бурхливо розвивається, будуються нові готелі, дороги, банки, клініки.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Острів є районом (Amphoe) провінції Трат. Він був створений 30 квітня 1994 року, коли його відділили від району Laem Ngop. Населення — 5356 осіб (2005), які проживають у 8 селищах:

Salak Phet
Salak Phet Nuea
Salak Khok
Chek Bae
Ban Dan Mai
Банг Бао (англ. Bang Bao) — невелике рибальське селище, побудоване повністю на палях, що протягнулися від берега в море. Вузький пірс по обидва боки забудований будинками, магазинами, ресторанами, сувенірними крамницями й пансіонатами. Кораловий риф тут непогано зберігся і є одним з ідеальних місць острова для дайвінгу.
Khlong Son
Клонг Прао (англ. Khlong Phrao)
Khlong Nonsi