Чарлз Дахіґґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чарлз Дахіґґ
англ. Charles Duhigg
Charles Duhigg at the Leading Through Excellence summit in 2013.jpg
Народився 1974
Нью-Мексико, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність журналіст
Alma mater Єльський університет, Гарвардська школа бізнесу і Гарвардський університет
Володіє мовами англійська[1]
Нагороди
IMDb nm4012802
Сторінка в Інтернеті charlesduhigg.com

Чарлз Дахіґґ (англ. Charles Duhigg)—  репортер часопису «Нью-Йорк Таймс» з 2006 року, випускник Гарвардської школи бізнесу та Єльського коледжу, лауреат Пулітцерівської премії, премії Національної академії наук США.


Автор книги «Сила звички», про те, як формуються звички в нашому житті, в діяльності компаній і в житті суспільства, та книги «Кмітливіші, швидші, кращі» про науку продуктивності.[2]

Один із авторів серії публікацій «Золоті можливості» (Golden Opportunities, 2007) — про те, як компанії намагаються заробити на американцях старшого віку, «Підрахунки» (The Reckoning, 2008) — про причини й наслідки фінансової кризи, а також «Токсичні води» (Toxic Waters, 2009) — про дедалі сильніше забруднення водойм в Америці та реакцію державних служб.

Здобутки[ред. | ред. код]

За свої праці Дахіґґ отримав нагороду Національної академії наук, національну премію в галузі журналістики, премію імені Джорджа Полка, премію імені Джеральда Лоеба та інші відзнаки. Він увійшов до числа фіналістів Пулітцерівської премії 2009 року. Був одним із команди репортерів «Нью-Йорк Таймс», що здобули Пулітцеровську премію за серію з 10 статей про ділову практику Apple та інших компаній.[3]

Книги[ред. | ред. код]

  • Кмітливіші, швидші, кращі. Секрети продуктивності в житті та бізнесі.
  • Сила звички. Чому ми діємо так, а не інакше в житті та бізнесі

Приватне життя[ред. | ред. код]

Народився в Нью-Мехіко в 1974 році.

Дахіґґ закінчив Гарвардську школу бізнесу та Єльський університет (вивчав історію). Перед тим як почати кар’єру журналіста, працював в інвестиційному фонді і, одного дня в 1999 році, велокур’єром у Сан-Франциско.

Мешкає у Брукліні разом зі своєю дружиною і двома синами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. http://charlesduhigg.com/about/
  3. Charles Duhigg". The New York Times