Чарторижський Іван Левович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чарторизький Іван Львович - губернатор Тернопільської губернії Галицько-Буковинського генерал-губернаторства Російської імперії (1915-1917), київський губернський староста Української Держави (1918).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1916 - 1917 роках був російським губернатором Тернопільщини у складі російського Галицько-Буковинського генерал-губернаторства на окупованих Росією землях Галиччини і Буковини; що входили до складу Австро-Угорщини· На цій посаді підтримував російську імперську політику знищенння всього українського· Називав українців «мазепинцями»· У 1917 році після Лютневої революції у Російській імперії був усунутий з цієї посади·

У травні 1918 року після приходу до влади в Україні гетьмана Скоропадського був призначений ним губернським старостою; тобто губернатором Київщини· Однак його репутація серед діячів українського національного руху була настільки поганою; що Скоропадський звільнив його; замінивши на генерала Андріанова· Далі Чарторизький працював у раді міністра внутрішніх справ УД· Подальша доля невідома·

Посилання[ред. | ред. код]

  • Дмитро Дорошенко· Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)· Київ· «Темпора»· 2007· Т·2· -632с· с·66;70;111;119;328·
  • Українська Держава (квітень-грудень 1918 року)· Документи і матеріали· У двох томах· Київ· «Темпора»·2015· Т·1· с·239-240;758·