Чезаре Гольдман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чезаре Гольдман
італ. Cesare Goldmann
Народився 21 липня 1858(1858-07-21)
Трієст, Австрійська імперія
Помер 10 жовтня 1937(1937-10-10) (79 років)
Рим, Італія
Діяльність політик

Чезаре Гольдман (італ. Cesare Goldmann, 21 червня 1868, Тріест — 10 жовтня 1937, Рим) — італійський підприємець і політик.

Біографія[ред. | ред. код]

Чезаре Гольдман народився в Трієсті в багатій єврейській родині Енріко Гольдмана і Кароліни Норси Гольдман, збанкрутованої в 1873 крахом Віденської фондової біржі.[1] Старша сестра Чезаре, Софія, вийшла заміж за Федеріко Тіволі, від шлюбу народилася Ардуїна Фанні Ірма Тіволі (1873—1949) — дружина Анджело Сраффа і мати відомого економіста П'єро Сраффа.[2][3] Через економічні труднощі сім'ї Чезаре був змушений перервати навчання, знайшовши роботу у філії бавовняної фабрики Кантоні[it] у Турині, куди він переїхав у 1876 році.[1]

Через свої соціал-демократичні та антиклерикальні погляди він поступово віддалився від єврейської віри, приєднавшись до масонської ложі П'єтро Мікка-Аусонія в Турині, ставши її поважним членом між 1889 і 1891 роками (змінивши, за деякими даними, на цій посаді майбутнього міністра та фінансів Італії Едоардо Данео[it][4]; згідно з іншими джерелами, мав це звання спільно з ним[5][6]). Гольдман фінансував у той період Circolo Garibaldi та просував різні благодійні заходи, створюючи в Турині разом із братами по ложі каси взаємодопомоги, дитячі садки та народні кухні.[7]

Одружився з Емме Де Бенедетті, від неї у нього народилися син Енріко та дочка Лія Сільвія. Обіймав посаду муніципального радника в Турині, обираючись у 1892 та 1895 роках.[1]

У 1897 році переїхав до Мілана, де працював в італійській друкарні директором з комерції; обіймав цю посаду до 1907 року. У Мілані вступив до амброзіальної ложі Eterna Luce.[8] Голдман зайняв чільне місце у світі міланського підприємництва, бувши президентом різних компаній; серед них: Італійська кредитна компанія, Комісійне агентство з імпорту та експорту, Anonima officine Moncenisio, la Anonima Rejna, Міланський сталеливарний завод. Також був акціонером популярних газет, у тому числі Il Sole[9][10], Il Carroccio та Il Secolo.

Перебуваючи на іредентистських та інтервенціоністських позиціях, він очолював Політичну асоціацію іредентистів Італії під час Першої світової війни.[11] Гольдман також приєднався до Комітету з підготовки, відкритої інтервенціоністської організації, заснованої в січні 1915 року в Турині.[12] У 1917 році, після виключення Муссоліні з соціалістичної партії, він насилу фінансував його видання Il Popolo d'Italia, пожертвувавши внесок у розмірі 17 000 лір.[13]

У наступний післявоєнний період він був серед учасників (один із 206 присутніх у «невичерпному списку», складеному істориком Франзінеллі[it]) установчих зборів фашистського Італійського союзу боротьби, що відбулися 23 березня 1919 року.[14][15] На час заходу Гольдман надав зал Промислового та торгового союзу, в якому він сам головував.[16][14] З повідомлення Il Popolo d'Italia відомо, що крім Гольдмана на зустрічі були присутні й інші італійські євреї, зокрема П'єро Жаккіа, Ріккардо Луццатто[it], Еукардіо Момільяно[it] та Енріко Рокка[it]. Як і багато інших учасників Сансеполькрісмо, члени цього мітингу також були вкрай різнорідними з ідеологічного погляду, і в подальші роки їхня доля склалася по-різному.

Разом із Йозефом Леопольдом Теплицем[it], Еліо Йоном та Джино Оліветті[it], що фінансували Il Popolo d'Italia Муссоліні та похід на Рим[17][18], Гольдман був одним з провідних єврейських представників світу підприємництва та італійського інтервенціонізму, які підтримували первісну фашистську партію.[19] Факт присутності діячів італійської єврейської громади на даному етапі формування фашизму підтверджує, що антисемітизм не був основним елементом руху, принаймні у його початковій фазі.[20]

Участь Гольдмана також викликала дискусію про роль масонства у процесі формування фашизму; однак слід враховувати, що ініціативи щодо приєднання до руху, висловлені масонами на першому етапі, доречніше сприймати як ініціативи особистого характеру, а не як відображення позиції масонства в цілому.[21][22] У 20-ті та 30-ті роки він був президентом Італійської комерційної кредитної компанії[23] та міланського сталеливарного заводу, а також співзасновником та віце-президентом видавництва Imperia (засновано наприкінці 1922 року, придбано Національною фашистською партією) разом, серед інших, з Сенаторо Борлетті[it] та Діно Гранді.[24]

Помер у Римі в 1937 році та був похований на монументальному цвинтарі Мілана.[25] Його смерть була згадана у статті під назвою Due sansepolcristi scomparsi, опублікованій у періодичному виданні La Nostra Bandiera, номер від 1-16 жовтня 1937 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Pavan, Ebrei borghesi: identità famigliare, solidarietà e affari nell'età dell'emancipazione, pp. 813—814
  2. ↑ Leeson, p. 6
  3. ↑ Monti, p. 58
  4. ↑ Levra, p. 139 nota 117
  5. ↑ Mola, p. 267
  6. ↑ Maida, p. 231
  7. ↑ Comba, pp. 193, 205—206
  8. ↑ Gnocchini, pp. 148—149
  9. ↑ Monti, p. 200
  10. ↑ Carrubba & Castronovo, pp. 60, 94
  11. ↑ Manenti, Dall'irredentismo all'interventismo. I massoni triestini di fronte alla Grande guerra, p. 207
  12. ↑ Crociani & Bifolchi, p. 113 nota 17
  13. ↑ De Felice, p. 355
  14. ↑ а б Franzinelli, capitolo Apparati. I Sansepolcristi.
  15. ↑ Gutman, p. 1027
  16. ↑ Nuova antologia — Volume 600, n. 2246, p. 266
  17. ↑ Gunzberg, p. 224
  18. ↑ Brustein, p. 327
  19. ↑ Lupo, p. 38
  20. ↑ Molinari, pp. 102—103
  21. ↑ Mola, p. 485 nota 1
  22. ↑ Isastia, p. 27
  23. ↑ Annuario generale d'Italia guida generale del Regno, 1935, p. 926
  24. ↑ Padulo, p. 115
  25. ↑ Могила Чезаре Гольдмана

Література[ред. | ред. код]

  • Lynn M. Gunzberg, Strangers at Home: Jews in the Italian Literary Imagination, University of California Press, 1992
  • William I. Brustein, Roots of Hate: Anti-Semitism in Europe Before the Holocaust, Cambridge University Press, 2003
  • Israel Gutman[en], Encyclopedia of the Holocaust, Volume 2, Macmillan Library Reference USA, 1995
  • Luca G. Manenti, Dall'irredentismo all'interventismo. I massoni triestini di fronte alla Grande guerra in Quaderni Giuliani di Storia. Trieste, Deputazione di Storia Patria per la Venezia Giulia, anno XXXVI, n. 2 luglio-dicembre 2015, pp. 195—214
  • Francesco Protonotari (a cura di), Nuova antologia, Volume 600, n. 2246, 2008
  • Renzo De Felice[en], Mussolini il rivoluzionario (1883—1920), Einaudi, Torino, 1995
  • Ilaria Pavan, La presenza ebraica nell'economia italiana alla vigilia delle leggi antiebraiche. Prime note, La Rassegna Mensile di Israel terza serie, Vol. 69, No. 1, Saggi sull'ebraismo italiano del Novecento in onore di Luisella Mortara Ottolenghi, Tomo I (Gennaio — Aprile 2003), pp. 287—320
  • Ilaria Pavan, «Ebrei» in affari tra realtà e pregiudizio. Paradigmi storiografici e percorsi di ricerca dall'Unità alle leggi razziali, Quaderni storici nuova serie, Vol. 38, No. 114 (3), (anche in Ebrei borghesi: identità famigliare, solidarietà e affari nell'età dell'emancipazione (dicembre 2003), pp. 777—821)
  • Barbara Armani; Guri Schwarz; Sergio Anselmi, Ebrei borghesi: identità famigliare, solidarietà e affari nell'età dell'emancipazione, Bologna, Il Mulino, 2003
  • Repertorio degli editori milanesi 1900—1945 in Editori a Milano (1900—1945): Repertorio, a cura di Patrizia Caccia, pp. 27–334. Milano, Franco Angeli, 2013
  • Gerardo Padulo, «Imperia»: la prima casa editrice del P.N.F., Il Ponte, anno LXIII, n. 10, ottobre 2007
  • Nicola Tranfaglia, Paolo Murialdi, Massimo Legnani, La stampa italiana nell'età fascista, Laterza, 1980
  • Corrado Scibilia (a cura di), Annali della Fondazione Ugo La Malfa XXIV — 2009. Storia e Politica
  • Robert Leeson (a cura di), The Keynesian Tradition, Palgrave MacMillan, 2008
  • Mimmo Franzinelli, Fascismo anno zero. 1919: la nascita dei Fasci italiani di combattimento, Mondadori, 2019
  • Annamaria Monti, Angelo Sraffa: Un «antiteorico» del diritto, Egea, 2011
  • Germano Maifreda, Gli ebrei e l'economia milanese: l'Ottocento, Milano, Franco Angeli, 2000
  • Umberto Levra, Fare gli italiani. Memoria e celebrazione del Risorgimento, Torino, Comitato di Torino dell'Istituto per la Storia del Risorgimento Italiano, 1992
  • Augusto Comba, La massoneria tra filantropia e pedagogia, in La morte laica. II. Storia della cremazione a Torino(1880—1920), a cura di A. Comba, E. Mana, S. Nonnis Vigilante, prefazione di N. Tranfaglia, Torino, Scriptorium, 1998, pp. 179—218
  • Vittorio Gnocchini, L'Italia dei liberi muratori. Brevi biografie di massoni famosi, Mimesis, Milano 2005
  • Bruno Maida, Dal ghetto alla città. Gli ebrei torinesi nel secondo Ottocento, Torino, Zamorani, 2001
  • Luca Giuseppe Manenti, Massoneria e irredentismo. Geografia dell'associazionismo patriottico in Italia tra Otto e Novecento, Trieste, Irsml FVG, Trieste 2015
  • Salvatore Lupo, Il Fascismo. La politica di un regime totalitario, Roma, Donzelli, 2005
  • Anna Maria Isastia, Massoneria e fascismo. La repressione degli anni Venti, Firenze, Libreria Chiari, 2003
  • Aldo Alessandro Mola[it], Storia della massoneria italiana dalle origini ai nostri giorni, Milano, Bompiani, 1992
  • Piero Crociani, Annalisa Bifolchi (a cura di), La neutralità 1914—1915: la situazione diplomatica, socio-politica, economica e militare italiana: congresso di studi storici internazionali, Stato maggiore della difesa: Roma, 4-5 dicembre 2014, Salone d'onore della Caserma «Sante Laria» del Comando generale della Guardia di finanza, Roma, Piazza Mariano Armellini, 20: atti del congresso
  • Salvatore Carrubba[it], Valerio Castronovo[it] (a cura di), 1865-2015 150 anni del Sole 24 ore, Il Sole 24 Ore, Milano, 2015
  • Maurizio Molinari[en], Ebrei in Italia: un problema di identità (1870—1938), Giuntina, 1991
  • Giorgio Fabre, Mussolini razzista. Dal socialismo al fascismo: la formazione di un antisemita, Garzanti, 2005
  • Luca Ventura, Il gruppo de «La nostra bandiera» di fronte all'antisemitismo fascista (1934—1938), Studi Storici, Anno 41, No. 3, Ebrei italiani, memoria e antisemitismo (Luglio — Settembre, 2000), pp. 711—755
  • Enrico Miletto[it], Laici e solidali. Massoneria e associazionismo a Torino e in Piemonte (1861—1925), Franco Angeli, 2018
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чезаре_Гольдман&oldid=40645208