Чернеччина (Сумський район)
село Чернеччина | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Сумський район |
Громада | Краснопільська селищна громада |
Облікова картка | Чернеччина |
Основні дані | |
Населення | 1142 |
Поштовий індекс | 42444 |
Телефонний код | +380 5459 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°45′35″ пн. ш. 35°10′25″ сх. д. / 50.75972° пн. ш. 35.17361° сх. д.Координати: 50°45′35″ пн. ш. 35°10′25″ сх. д. / 50.75972° пн. ш. 35.17361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
173 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 42444, Сумська обл., Краснопільський р-н, с. Чернеччина, вул. Шкільна, 1 |
Сільський голова | Рагулін Іван Федорович |
Карта | |
Мапа | |
|
Черне́ччина — село в Україні, у Краснопільській селищній громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 1142 осіб. Орган місцевого самоврядування — Чернеччинська сільська рада.
Після ліквідації Краснопільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село Чернеччина розташоване на відстані 4 км від лівого берега річки Сироватка, за 2 км розташоване село Думівка, за 3 км смт Краснопілля.
По селу тече струмок, що пересихає із загатами.
До села простягається залізнична гілка від села Самотоївка.
Історія[ред. | ред. код]
В другій половині XVII ст. на березі річки Конопельки (притока р. Сироватки) ченці Сумського монастиря на дарованих їм землях заснували Чернецький хутір.
За переписом гвардії майора Хрущова, проведеної під його керівництвом в 1732 році, в хуторі Чернецькому було 19 хат, в яких мешкало 69 чоловік, а поруч, в Троїцькому хуторі, заселеному біля млина і названому на честь святої Трійці, в її хатах жило 42 чоловіка. Це було суто чернецьке поселення з обслугою, що складалася з небагатьох селянських сімей. Згодом кількість жителів зросла, об'єднуючись у село. В 1743 році в Чернеччині був збудований Миколаївський храм, а в 1790 році — ще й Троїцький (очевидно в тій частині села, де був Троїцький хутір), котрий проіснував до 1830 року.
Великого поштовху в розвитку села надав цукрозавод, заснований на р. Грязній у 1851 році. Процес його будівництва, а потім виробництва цукру з буряків, плантації котрих швидко заполонили навколишні землі, викликали приплив населення. Робітники з сусіднього с. Самотоївка заснували поруч робітниче поселення Грязне.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
Походження назви[ред. | ред. код]
Назва села походить від слова чернець, що свідчить про те, що засновниками поселення були ченці[2]
Економіка[ред. | ред. код]
- Молочно-товарна ферма.
- «Грязнянська», агрофірма, ТОВ.
- ТОВ «Чернеччинське».
- Грязнянський цукровий завод.
- МП «Цукровик».
- Грязнянське бурячне господарство.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
- Школа.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Платоненко Галина Павлівна — начальник відділу освіти Дергачівського району Харківської області. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання у 1988 — 1990 роках.
- Скрипка Олег Владленович — учасник афганської війни, кавалер ордена Червоного Прапора (посмертно).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 17
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Чернеччина [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- На Сумщині освячено новозбудований Свято-Миколаївський храм
|