Миропілля (Сумський район)
| село Миропілля | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Сумська область | ||
| Район | Сумський район | ||
| Громада | Миропільська сільська громада | ||
| Облікова картка | Миропілля | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 2 873 (2001) | ||
| Поштовий індекс | 42410 | ||
| Телефонний код | +380 5459 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 51°01′25″ пн. ш. 35°15′31″ сх. д.H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря |
139 м | ||
| Відстань до обласного центру |
40 км | ||
| Відстань до районного центру |
38,1 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 42410, Сумська обл., Краснопільський р-н, с. Миропілля, вул. Сумська, 23 | ||
| Карта | |||
  Миропілля | |||
 Миропілля | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
_(1781).png)
Миропі́лля (МФА: [mɪroˈpʲiʎːɐ] (
прослухати)) — село в Україні,у Миропільській сільській громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 2 873 особи (2001).
Після ліквідації Краснопільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село Миропілля знаходиться на лівому березі річки Псел в місці впадання в неї річки Удава, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Олександрія, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Велика Рибиця, на протилежному березі — село Запсілля. Кордон з Росією проходить приблизно за 1 км від села.
Відстань до Краснопілля становить близько 38 км і проходить автошляхом Т 1901.
Історія[ред. | ред. код]
Засноване близько 1650 року переселенцями з волинського містечка Миропіль(Житомирська область,Житомирський район), що дали назву поселенню. Пізніше, зі завоюваннями Русі, Миропілля з військового осередку перетворилося на торговий.
У XVII столітті — сотенне місто Сумського полку.
У 1670 році Миропіллю надано статус міста, а до початку 20 сторіччя тут вже проживало близько 20 тисяч жителів. У місті було велике взуттєве виробництво, що обслуговувало потреби армії, тричі на рік проходив найбільший в регіоні ярмарок, був вже проведений телефон, працювали школи, училища, дві бібліотеки. Напередодні революції в Миропіллі діяло шість храмів. Місто стрімко розвивалося. У ті часи Миропілля мало свій герб, затверджений 21 вересня 1781 року.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 45 жителів села.[2]
Радянські війська з боєм відійшли 19 жовтня 1941 року.
8 січня 2023 року російські військові обстріляли село. У селі зафіксували 20 «прильотів» із самохідної артилерійської установки. Внаслідок російської атаки було пошкоджено п'ять будинків та місцева ферма.[3]
18 травня 2023 року росіяни обстріляли населені пункти шести громад Сумської області. Внаслідок мінометного обстрілу Миропільської громади було пошкоджено житловий будинок в с. Миропілля[4].
19 березня 2024 року село двічі потрапило під обстріл російського агресора. Обстріли велися зі ствольної артилерії, мінометів 120 і 82 мм, танків.[5]
Населення[ред. | ред. код]
За переписом 1897 року у місті проживало 10 101 осіб (5 085 чоловіків та 5 016 жінок)[6].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3622 особи, з яких 1592 чоловіки та 2030 жінок.[7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2873 особи.[8]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року:[6]
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 9 927 | 98,28 % |
| російська | 170 | 1,68 % |
| польська | 3 | 0,03 % |
| єврейська | 1 | 0,01 % |
| Разом | 10 101 | 100 % |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,61 % |
| російська | 4,07 % |
| вірменська | 0,17 % |
| білоруська | 0,03 % |
| молдовська | 0,03 % |
| німецька | 0,03 % |
Економіка[ред. | ред. код]
- Молочно-товарні та птахо-товарна ферми.
- «Дружба», агрофірма, ТОВ.
- «Лан», ТОВ, агрофірма.
- Цегляний завод.
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Дитячий садок.
- Школа.
- Міжшкільний НВК.
Миропільський ярмарок[ред. | ред. код]
Із 2009 року стало традицією проведення Миропільського ярмарку. Так у 2011 році він був проведений утретє.[10]
У перший раз серед 120 підприємств із Сумщини, інших областей України, Російської Федерації, що презентували свій виробничий потенціал на І-му Міжрегіональному Миропільському ярмарку, 8 було з міста Лебедина.
Як і на будь-якому ярмарку, у Миропіллі гамірно і весело. Всюди лунають українські пісні, люди спілкуються та розважаються. Національний колорит додають курені від районів області та сільських рад Краснопільського району.
Відвідувачі ярмарку мають можливість придбати товари з лози, глини, дерева та металу, вироби народних умільців декоративно-ужиткового мистецтва, хліб та кондитерські вироби, продовольчі товари, сільськогосподарську продукцію, сувеніри, одяг, взуття, посуд, меблі тощо.
У ході ярмарку-2011 відбувся День району, фольклорний фестиваль «Пісенні джерела Краснопільщини», розважальна програма «Богатирські ігри», спортивні змагання, розваги для дітей тощо. Також Краснопільщина продемонструвала культуру та побут району: кожне село у стилізованих «автентичних» куренях представило свої здобутки.
Особистості[ред. | ред. код]
- Гідора Анна Володимирівна (1959) — українська художниця-живописець.
- Єременко Іван Гаврилович (1916—2002) — український педагог, вчений-дефектолог.
- Лазарєв Борис Георгійович (1906—2001) — академік АН УРСР.
- Михайличенко Гнат Васильович (1892—1919) — член Української Центральної Ради.
- Мощенко Кость Васильович (1846—1963) — український громадський діяч, музейник, етнограф, художник, архітектор, краєзнавець, дослідник українського народного мистецтва.
- Піддубний Віталій Володимирович (1977—2014) — солдат резерву, учасник російсько-української війни 2014 року.
- Повх Іван Лукич — український вчений у галузі гідромеханіки і аеромеханіки, член-кореспондент АН УРСР.
- Таран Анатолій Васильович (1940—1995) — український поет.
- Шамрай Агапій Пилипович (1896—1952) — український мовознавець 1920-тих років, викладач Харківського університету.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Колишнє місто, Миропілля має численні пам'ятки архітектури й історії. До Державного реєстру нерухомих пам'яток України занесені 23 пам'ятки села, всі за категорією місцевого значення: 15 пам'яток архітектури та по 4 історії й археології[11]:
| Охоронний номер | Назва | Вид | Розташування | Координати | Опис | Зображення |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 3560-См (253-См) | Миколаївська церква | Архітектури | вул. Сумська, 90 | 51°01′00″ пн. ш. 35°15′14″ сх. д. / 51.016762° пн. ш. 35.253753° сх. д. | Побудована 1885 року на місці старої дерев'яної церкви, у 1930-ті частково зруйнована, нині використовується за призначенням. Значного розміру, цегляна, чотиристопна, однобанна, трипрестольна, в стилі історизму з елементами пізнього класицизму та «російського» стилю. Має п'ятиярусну прямокутну стовпоподібну дзівницю заввишки 50 метрів[12]. | 
|
| 3561-См (254-См) | Церковно-парафіяльна школа | Архітектури | пл. Миру, 19[13] | 51°01′33″ пн. ш. 35°14′40″ сх. д. / 51.025923° пн. ш. 35.244366° сх. д. | Споруджена 1883 року коштом населення за типовим проектом курських бригадних будівничих. Одноповерховий цегляний прямокутний будинок, з багатим декоративним оздобленням, зокрема, портал обрамлено напівколонами та підкреслено вузькими вікнами. Збереглося планування: сіни та дві класні кімнати[12]. | 
|
| 3562-См (255-См) | Дзвіниця Спасо-Преображенської церкви | Архітектури | пл. Миру | 51°01′32″ пн. ш. 35°14′39″ сх. д. / 51.02559° пн. ш. 35.244205° сх. д. | Збудована 1883 року. Була дзвіницею Преображенського храму, збудованого 1889 замість дерев'яної церкви та знищеної в 1930-х. Чотириярусна дзвіниця у формах руського стилю. За радянських часів використовувалася водогоном, нині руйнується[12]. | 
|
| 3563-См (256-См) | Церковно-парафіяльна школа | Архітектури | вул. Сумська, 40 | 51°01′26″ пн. ш. 35°14′36″ сх. д. / 51.023991° пн. ш. 35.243455° сх. д. | Цегляний нетинькований одноповерховий Т-подібний будинок, виконаний у стилі загальної забудови вулиці. Споруджений у 1900 році коштом місцевих купців. Усі фасади виконані в «цегляному» стилі, головний фасад симетричний, вхід з двору. Планування збереглося, будівля нині є корпусом сільської школи[12]. | 
|
| 3564-См (257-См) | Особняк | Архітектури | вул. Сумська, 49[13] | 51°01′19″ пн. ш. 35°14′49″ сх. д. / 51.02182° пн. ш. 35.247059° сх. д. | Збудований у ІІ пол. ХІХ ст. | 
|
| 3565-См (258-См) | Чоловіча гімназія | Архітектури | вул. Шкільна, 33 | 51°01′39″ пн. ш. 35°14′39″ сх. д. / 51.027381° пн. ш. 35.244237° сх. д. | Двоповерховий будинок кінця XIX століття в «цегляному» стилі з елементами пізнього класицизму, що є синтезом архітектури громадської споруди та житлового будинку. Планування за типовою схемою для училищ. Будівля нині перебуває в напівзруйнованому стані[12]. | |
| 3566-См (259-См) | Особняк Глуховцева | Архітектури | вул. Сумська, 44[12] | 51°01′25″ пн. ш. 35°14′38″ сх. д. / 51.023525° пн. ш. 35.243989° сх. д. | Двоповерховий цегляний будинок кінця XIX століття, Г-подібний у плані, побудований в «цегляному» стилі. Розташований на перехресті, що виходить на центральну площу. Східний та південний фасади ошатно оздоблені. Нині будинок перебудований під поліклініку[12]. | 
|
| 3567-См (260-См) | Будинок купця Слитіна | Архітектури | вул. Сумська, 33[13] | 51°01′24″ пн. ш. 35°14′40″ сх. д. / 51.02343° пн. ш. 35.244446° сх. д. | Збудований у кінці XIX століття. | |
| 3568-См (261-См) | Земська школа | Архітектури | вул. Сумська, 36[13] | 51°01′29″ пн. ш. 35°14′31″ сх. д. / 51.024678° пн. ш. 35.242038° сх. д. | Будівля середини XIX століття. | |
| 3569-См (262-См) | Жіноча гімназія | Архітектури | вул. Сумська, 34[13] | 51°01′30″ пн. ш. 35°14′30″ сх. д. / 51.024897° пн. ш. 35.241566° сх. д. | Споруджена в кінці XIX ст. у центрі села. Фасад гімназії не виділяється з архітектури вулиці. Одноповерховий цегляний нетинькований будинок Г-подібної форми в «цегляному» стилі. Перебудований у 1950 році під клуб[12]. | 
|
| 3570-См (263-См) | Особняк | Архітектури | вул. Сумська, 12 | 51°01′36″ пн. ш. 35°14′11″ сх. д. / 51.026628° пн. ш. 35.236421° сх. д. | Садиба кінця XIX століття, висока цегляна огорожа збереглася лише фрагментарно. Одноповерхова з високим цокольним поверхом у «цегляному» стилі з елементами неоготики. Головний фасад симетричний, розчленований на три частини та пишно оздоблений. За радянських часів був перебудований під школу-інтернат[12]. | 
|
| 3571-См (264-См) | Лавка | Архітектури | вул. Сумська, 3[13] | 51°01′37″ пн. ш. 35°14′13″ сх. д. / 51.026918° пн. ш. 35.237054° сх. д. | Збудована в кінці XIX століття. | 
|
| 3572-См (265-См) | Заїзд | Архітектури | вул. Сумська, 1[13] | 51°01′37″ пн. ш. 35°14′12″ сх. д. / 51.026956° пн. ш. 35.236566° сх. д. | Споруда кінця XIX століття. | 
|
| 3573-См (266-См) | Будинок священика | Архітектури | вул. Сумська, 41 | Збудований в кінці XIX століття. Фактично вже не існує[13]. | ||
| 3574-См (267-См) | Земська лікарня | Архітектури | південна околиця села | 51°00′15″ пн. ш. 35°15′23″ сх. д. / 51.004250° пн. ш. 35.256350° сх. д. | Збудована в 1900—1903 роках. Після розпаду СРСР розібрана на цеглу, жодного з корпусів не збереглося[13]. | |
| 3556-См (456) | Могила Волкова В. Г. | Історії | у сквері біля сільради[12] | 51°01′32″ пн. ш. 35°14′28″ сх. д. / 51.025442° пн. ш. 35.241154° сх. д. | Могила першого червоного комісара Суджанського повіту Курської губернії Василя Волкова, уродженця Миропілля, якого вбили денікінці в 1919 році. Останки Волкова перенесені в Миропілля 1920 року, а 1967 на могилі встановлене бетонне погруддя роботи скульптора Леоніда Чемена[12]. | 
|
| 3557-См (437) | Братська могила радянських воїнів і партизанів та пам'ятник воїнам-землякам | Історії | пл. Миру | 51°01′34″ пн. ш. 35°14′37″ сх. д. / 51.026105° пн. ш. 35.243587° сх. д. | Поховано 59 радянських воїнів, які загиблі в боях за село у лютому—березні 1943. Останки загиблих перевезені в 1957 році, тоді ж встановлено залізобетонну скульптуру воїна на цегляному постаменті. У 1975 поруч встановлено стелу з прізвищами 513 воїнів-земляків, загиблих на фронтах Другої світової війни[12]. | 
|
| 3558-См (436) | Братська могила радянських воїнів | Історії | вул. Сумська, 88 (колишнє село Студенок) | 51°01′03″ пн. ш. 35°15′13″ сх. д. / 51.017585° пн. ш. 35.253582° сх. д. | Поховано 106 воїнів, загиблих у березні та серпні 1943 року під час звільнення села від німецьких військ. Обеліск 1948 року замінений у 1964 році на залізобетонну скульптуру воїна[12]. | 
|
| 3559-См (438) | Братська могила радянських воїнів | Історії | вул. Центральна, 121[12][13], біля учбово- виробничого комбінату (колишнє село Пенянка) | 51°01′40″ пн. ш. 35°15′34″ сх. д. / 51.02784° пн. ш. 35.259327° сх. д. | Похований 21 радянський воїн, загиблі у березні та серпні 1943 року під час звільнення села від німецьких військ. Останки перенесені з кладовища 1966 року, тоді ж встановлену бетонну скульптуру воїна[12]. | |
| 3575-См | Поселення — 1 | Археології | на краю першої надзаплавної тераси правого берега р. Рибиця за 1,5 км на південь від села Миропілля по шляху Суми — Миропілля. Від поселення Мала Рибиця воно відділено яром, що перетинає край тераси[12] | Поселення бронзової доби розміром 100 × 40 м, має невелике валоподібне підвищення. Виявлене Ростиславом Терпиловським та Андрієм Обломським у 1991 році[12]. | ||
| 3576-См | Поселення — 2 | Археології | на краю першої надзаплавної тераси правого берега р. Рибиця за 0,6 км на південь від села Миропілля по шляху Суми — Миропілля[12] | Багатошарове поселення: бронзова доба, рання залізна доба, раннє середньовіччя, розмір 130 × 100 м, розоране. Виявлене Ростиславом Терпиловським та Андрієм Обломським у 1991 році[12]. | ||
| 3577-См | Поселення — 3 | Археології | на мисоподібному підвищенні краю першої надзаплавної тераси правого берега р. Рибиця за 500 м на південь від села Миропілля по шляху Суми — Миропілля. За 100 м південніше знаходиться поселення Миропілля — 2[12] | Багатошарове поселення: бронзова доба, рання залізна доба (київська культура ІІІ–IV ст., черняхівська культура ІІІ–IV ст.). Розміри 120 × 100 м, має невелике валоподібне підвищення. Виявлене Ростиславом Терпиловським та Андрієм Обломським у 1991 році[12]. | ||
| 3578-См | Поселення — 4 | Археології | на схилі першої надзаплавної тераси правого берега р. Псел за 1,0 м на схід від ферми с. Миропілля, що розташована на його північній околиці. | Багатошарове поселення: бронзова доба, рання залізна доба. Складається з двох частин: західної розміром 100 × 120 м та східного розміром 70 × 40 м, обидва частково розорані. Виявлене Ростиславом Терпиловським та Андрієм Обломським у 1991 році[12]. |
Іншими пам'ятками села є будинок початку XX століттян в якому народився й мешкав український письменник Гнат Михайличенко (вулиця Михайличенка, 17), пам'ятник Герою Радянського Союзу й випускнику Миропільської школи-інтернату Петрові Мірошниченку (сквер біля сільської ради)[12], а також колишній паровий млин Білогірського монастиря 1905 року (вулиця Сумська, 2)[13].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Миколаївська церква -
Колишня взуттєва фабрика -
Магазин -
Пошта -
Забудова вулиці Сумської -
Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Миропілля. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Росіяни атакували село на Сумщині: пошкоджені будинки та ферма. Слово і Діло (укр.). 20 січня 2024. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ Російські окупанти обстріляли 6 громад Сумщини. LB.ua. 18 травня 2023. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ Окупанти обстріляли Конотоп, Середину-Буду і 23 села Сумської області за добу, про постраждалих не повідомляють. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 20 березня 2024.
- ↑ а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 9 жовтня 2020. (рос.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ На Сумщині відкрився Міжрегіональний Миропільський ярмарок
- ↑ Наказ Міністерства культури, молоді та спорту України від 10 лютого 2020 року № 630 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область (Електронний ресурс) / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України. — К., 2017. — 1855 с. — С. 560—567. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Генеральні плани Миропільської сільської ради. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Миропілля [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
