Сюй II (імператор Сун)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чже-цзун
Emperor Zhezong of Song.jpg
Народився 4 січня 1077(1077-01-04)
Кайфен, Династія Сун
Помер 23 лютого 1100(1100-02-23) (23 роки)
Кайфен, Династія Сун
Ім'я при народженні Сюй
Титул імператор
Посада Імператор Китаю
Термін 1085—1100
Попередник Шень-цзун
Наступник Хуей-цзун
Батько Шень-цзун
Мати Чінчжу
Рід Чжао
Брати, сестри Princess Shushou[d], Princess Yanguo[d], Princess Luguo[d], Princess Xingguo[d], Princess Binguo[d], Princess Yunguo[d], Princess Zhouguozhang[d], Princess Xuguozhang[d], Princess Chuguo[d], Q16603502?, Zhao Cai[d], Zhao Yu[d], Zhao Bi[d], Zhao Si[d], Zhao Wei[d], Zhao Jin[d], Zhao Jun[d], Zhao Yi[d], Zhao Ti[d], Zhao Xian[d], Zhao Shen[d], Zhao Jia[d] і Хуей-цзун
Дружина 2 імператриці та 7 дружин
Діти 1 син та 4 доньки
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Чже-цзун (*哲宗, 4 січня 1077 —23 лютого 1100) — 7-й імператор з династії Сун у 10851100 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Регентство Гао-тайхоу[ред.ред. код]

Походив з імператорського роду Чжао. Син імператора Шень-цзуна. Успадкував трон у 8 річному віці у 1085 році. Практичне керівництво країною перейшло до імператриці Гао-тайхоу (1032–1093) — матері покійного монарха. Ще до свого приходу до влади вона активно включилася в гостру внутрішню боротьбу з приводу реформ, що проводилися в той час з ініціативи Ван Аньши і його прихильників. Її симпатії були на боці противників реформ, і вона вкупі з іншими імператорськими родичами домоглася відставки Ван Аньши і поступового відновлення колишніх порядків. У зовнішній політиці Гао дотримувалася тактики поступок сусідам і передала низку територій на північному заході тангуцькій державі Західна Ся.

Самостійне правління[ред.ред. код]

Після смерті регентші у 1093 році Чже-цзун змінив зовнішню політику, відправивши у відставку або далекі провінції лідерів консерваторів Сима Гуана, Су Ши, Су Че. Імператор віддав перевагу реформаторам, прихильникам Ван Аньши.

Водночас за ініціативи Чже-цзуна було послаблено податковий тиск на селян, орендарів землі, послаблено покарання за кримінальні злочини. У 1098 році було створено спеціальне управління, яке займалося розбудовою притулків для старих й безхатьків. Цей імператор вважається одним з найгуманіших серед усіх імператорів династії Сун.

У зовнішній політиці почався перехід до спротиву домаганням держави Західна Ся. Було здійснено низку успішних походів, завдяки чому відвойовано китайські землі й ворога було змушено до укладання вигідного для Сун договору.

Помер Чже-цзун раптово помер у Кайфені 23 лютого 1100 року.

Джерела[ред.ред. код]

  • TWITCHETT, Denis; SMITH, Paul Jakov. The Cambridge History of China, Vol. 5 Part One: The Sung China and Its Precursors, 907–1279 AD. 1. vyd. Cambridge, New York, Melbourne, Madrid, Cape Town, Singapore, Sao Paulo, Delhi : Cambridge University Press, 2009. 1128 s. ISBN 0521812488, 978-0521812481