Чибча (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чибча
Muysccubun
поширення мови чибча
поширення мови чибча
Поширена вКолумбія Колумбія (центральні райони)
Носії† вимерла
Писемністьвідсутня
КласифікаціяЧибчанська мовна сім'я
Східна група
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2chb
ISO 639-3chb

Чибча або Муїска (muysccubun) — мертва південноамериканська мова, поширена на території сучасної Колумбії до XIX ст., коли зазнала повного занепаду, та на її території була поширена іспанська мова.

Історія

[ред. | ред. код]

Була власною мовою народа відомого як чибча-муїска. Протягом свого існування не набула форм писемності, залишаючись усною. Поширена була скрізь по землям муїсків (сучасні колумбійські департаменти Бояка, Кундинамарка, Сантадер). На ній створювалися пісні, легенди та міфи цього народу.

В часи іспанського загарбання муїски легко засвоювали іспанські слова, і цією своєю здатністю дивували ще Гонсало Хіменеса де Кесаду та інших конкістадорів. Покоління індіанців, яке народилися після Конкісти, в часи колоніальної влади, без допомоги вчителів легко опанувало мовою завойовників. Наприкінці XVI ст. муїски вже вільно висловлювалися по-іспанськи на ринках і ярмарках, у приймальні королівського суду, сповідалися священикам в католицькій церкві. Водночас у 1580 році мову чибча за наказом короля Філіппа II викладали на кафедрі мов при Королівській Аудієнсії в Боготі. У 1581 році в заснованій архієпископом Луїсом Сапатою де Карденасом семінарії Сан-Луїс. У 1614 році — також в коледжі Сан-Бартоломе.

Водночас перші іспанські хроністи й особливо католицькі місіонери намагалися вивчити мову чибча. У 1619 році вийшла перша граматика цієї мови, складена Бернардо де Луго. Джерелами з вивчення є манускрипти 158 BNC, 2922 BPRM, 2923 BPRM, 2924 BPRM.

Разом з тим за свідченнями іспанських чиновників вже у 1750-х роках у публічних місцях мова чибча зникла. Рідну мову індіанець міг почути лише у своїй родині, в тісному колі родичів. Через 200 років мова муїска згасла і там: навіть колискові пісні матери-індіянки співали іспанською. Цьому сприяв наказ (королівське письмо, фактично закон) іспанського короля Карла III у 1770 році щодо поширення іспанської мови в усіх колоніях. Мова чибча повністю вийшла з ужитку на початку XIX ст., хоча збереглися деякі особливості, так званні муїскинізми. Лише у 1991 році з прийняттям нової конституції Колумбії цей закон було скасовано.

Натепер зусиллями науковців та громадськості здійснюються заходи з відродження мови муїска (відкриті деякі класи та 1 школи на 150 осіб), втім вони не мають значного результату. У 2008 році кафедрою антропології Національного університету Колумбії започатковано проект «Muysccubun».

Характеристика

[ред. | ред. код]

Фонологія

[ред. | ред. код]

Голосні

Голосні переднього ряду Голосні середнього ряду Голосні заднього ряду
Голосні високого піднесення i (i, j, y) ɨ (ɣ, y, i, e, Ø) u u, v, gu
Голосні середнього піднесення e (e) o (o, u)
Голосні низького піднесення a (а)

Приголосні

Губний Ясенний Середньопіднебінний Задньоязиковий Гортанний
Проривний глухий p t k (c, q, qu) ' (h)
Проривний дзвінкий b g
Носовий m n η (ng)
Щілинний глухі f s ŝ (ch)
Глухий заясенний африкат ts, tʂ (z, ç)
Одноударний ɾ (r)
Сонорний щілинний w (hu)

Граматика

[ред. | ред. код]

Відмінювання за відмінками було однаковим для прикметників і для іменників. Відмінки утворювалися додаванням частинок і слів до називного відмінку: -epqua, -ipqua (родовий), -guaca (давальний), -ca (знахідний), перед словом додається O (кличний),-ná, -bhôzha (орудний). Рід впізнається за значенням і за контекстом. Він застосовується до тварин і до розумних і нерозумних істот, а також птахів, але не до рослин та інших предметів.

Іменники бувають основні і похідні (слово suâ (сонце) є основним, а suê (людина сонця) — похідне); прості і складові (останні в географічних назвах та іменах).

В мові муїска 9 займенників (я-хича, ти-муе, той-ас, цей-шіс, те-ис, я або мій-ши, я або мій-і, ти або твій-ум, його-а), що відмінюються. При їх додавання до об'єкту або дієслова значення цього складногослова набуває нового змісту, дієслово відмінюється.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • http://muysca.cubun.org/
  • Lengua muisca está más presente de lo que se cree
  • Adelaar, Willem (2004). The Languages of the Andes. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-36275-7.
  • Alvar, M. (2000) América la lengua, Valladolid: Universidad de Valladolid, Secretariado de Publicaciones e Intercambio Editorial
  • Constenla Umaña, A. (1984) Los fonemas del muisca, en Estudios de lingüística chibcha, t. iii, pp. 65-111
  • Larrucea de Tovar, C. & Tovar, A. (1984) Catálogo de las lenguas de América del Sur, Madrid: Gredos

Посилання

[ред. | ред. код]
Wikimedia Incubator
Wikimedia Incubator