Чибча (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чибча
Muysccubun
поширення мови чибча
поширення мови чибча
Поширена в Колумбія Колумбія (центральні райони)
Носії † вимерла
Писемність відсутня
Класифікація

Чибчанська мовна сім'я

Східна група
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2 chb
ISO 639-3 chb

Чибча або Муїска (muysccubun) — мертва південноамериканська мова, поширена на території сучасної Колумбії до XIX ст., коли зазнала повного занепаду, та на її території була поширена іспанська мова.

Історія[ред. | ред. код]

Була власною мовою народа відомого як чибча-муїска. Протягом свого існування не набула форм писемності, залишаючись усною. Поширена була скрізь по землям муїсків (сучасні колумбійські департаменти Бояка, Кундинамарка, Сантадер). На ній створювалися пісні, легенди та міфи цього народу.

В часи іспанського загарбання муїски легко засвоювали іспанські слова, і цією своєю здатністю дивували ще Гонсало Хіменеса де Кесаду та інших конкістадорів. Покоління індіанців, яке народилися після Конкісти, в часи колоніальної влади, без допомоги вчителів легко опанувало мовою завойовників. Наприкінці XVI ст. муїски вже вільно висловлювалися по-іспанськи на ринках і ярмарках, у приймальні королівського суду, сповідалися священикам в католицькій церкві. Водночас у 1580 році мову чибча за наказом короля Філіппа II викладали на кафедрі мов при Королівській Аудієнсії в Боготі. У 1581 році в заснованій архієпископом Луїсом Сапатою де Карденасом семінарії Сан-Луїс. У 1614 році — також в коледжі Сан-Бартоломе.

Водночас перші іспанські хроністи й особливо католицькі місіонери намагалися вивчити мову чибча. У 1619 році вийшла перша граматика цієї мови, складена Бернардо де Луго. Джерелами з вивчення є манускрипти 158 BNC, 2922 BPRM, 2923 BPRM, 2924 BPRM.

Разом з тим за свідченнями іспанських чиновників вже у 1750-х роках у публічних місцях мова чибча зникла. Рідну мову індіанець міг почути лише у своїй родині, в тісному колі родичів. Через 200 років мова муїска згасла і там: навіть колискові пісні матери-індіянки співали іспанською. Цьому сприяв наказ (королівське письмо, фактично закон) іспанського короля Карла III у 1770 році щодо поширення іспанської мови в усіх колоніях. Мова чибча повністю вийшла з ужитку на початку XIX ст., хоча збереглися деякі особливості, так званні муїскинізми. Лише у 1991 році з прийняттям нової конституції Колумбії цей закон було скасовано.

Натепер зусиллями науковців та громадськості здійснюються заходи з відродження мови муїска (відкриті деякі класи та 1 школи на 150 осіб), втім вони не мають значного результату. У 2008 році кафедрою антропології Національного університету Колумбії започатковано проект «Muysccubun».

Характеристика[ред. | ред. код]

Фонологія[ред. | ред. код]

Голосні

Голосні переднього ряду Голосні середнього ряду Голосні заднього ряду
Голосні високого піднесення i (i, j, y) ɨ (ɣ, y, i, e, Ø) u u, v, gu
Голосні середнього піднесення e (e) o (o, u)
Голосні низького піднесення a (а)

Приголосні

Губний Ясенний Середньопіднебінний Задньоязиковий Гортанний
Проривний глухий p t k (c, q, qu) ' (h)
Проривний дзвінкий b g
Носовий m n η (ng)
Щілинний глухі f s ŝ (ch)
Глухий заясенний африкат ts, tʂ (z, ç)
Одноударний ɾ (r)
Сонорний щілинний w (hu)

Граматика[ред. | ред. код]

Відмінювання за відмінками було однаковим для прикметників і для іменників. Відмінки утворювалися додаванням частинок і слів до називного відмінку: -epqua, -ipqua (родовий), -guaca (давальний), -ca (знахідний), перед словом додається O (кличний),-ná, -bhôzha (орудний). Рід впізнається за значенням і за контекстом. Він застосовується до тварин і до розумних і нерозумних істот, а також птахів, але не до рослин та інших предметів.

Іменники бувають основні і похідні (слово suâ (сонце) є основним, а suê (людина сонця) — похідне); прості і складові (останні в географічних назвах та іменах).

В мові муїска 9 займенників (я-хича, ти-муе, той-ас, цей-шіс, те-ис, я або мій-ши, я або мій-і, ти або твій-ум, його-а), що відмінюються. При їх додавання до об'єкту або дієслова значення цього складногослова набуває нового змісту, дієслово відмінюється.

Джерела[ред. | ред. код]

  • http://muysca.cubun.org/
  • Lengua muisca está más presente de lo que se cree
  • Adelaar, Willem (2004). The Languages of the Andes. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-36275-7.
  • Alvar, M. (2000) América la lengua, Valladolid: Universidad de Valladolid, Secretariado de Publicaciones e Intercambio Editorial
  • Constenla Umaña, A. (1984) Los fonemas del muisca, en Estudios de lingüística chibcha, t. iii, pp. 65-111
  • Larrucea de Tovar, C. & Tovar, A. (1984) Catálogo de las lenguas de América del Sur, Madrid: Gredos

Посилання[ред. | ред. код]

Wikimedia Incubator