Чикош-Горонда
| село Чикош-Горонда | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Берегівський район |
| Громада | Берегівська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1900 |
| Населення | 80 |
| Площа | 2,8 км² |
| Густота населення | 28,57 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90231 |
| Телефонний код | +380 03141 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°16′51″ пн. ш. 22°40′42″ сх. д. / 48.28083° пн. ш. 22.67833° сх. д.Координати: 48°16′51″ пн. ш. 22°40′42″ сх. д. / 48.28083° пн. ш. 22.67833° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90231, с.Гать, вул..Головна, 56/а |
| Карта | |
  Чикош-Горонда | |
 Чикош-Горонда | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Чикош-Горонда́ — село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України. Розташована Чикош-Горонда в трьох кілометрах в бік від траси Берегово-Мукачево, між селами Яноші та Гать, серед полів осушеного Чорного Мочара.
Назва села походить від угорського слова «чикош» — кінський пастух. Було засновано у 1900 році, як хутір, разом із іншим — Нярош-Горонда, нині зниклим. Обидва хутори відносилися до господарства Шенборнів. Тут проживали селяни та сезонні робочі з гірських сіл, які займалися землеробством та тваринництвом, випасаючи кількасот голів великої рогатої худоби. В 1900 році на двох хуторах проживало 357 селян.
У 1928 році сім'я Шенборнів продала свої угіддя Акціонерному Товариству «Латориця». В радянський час в сусідньому селі Гать, до сільради якого відноситься й Чикош-Горонда, був влаштований племінний завод «Закарпатський», складові якого базувались в Чикош-Горонді та на фермах «Нярошки» (побутової назви хутора Нярош-Горонда).
В скруту перших років української незалежності господарство повністю занепало, і не відродилося й понині. В 1990-х роках була розібрана контора племзаводу — колишня садиба Шенборна.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 84 особи, з яких 35 чоловіків та 49 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 80 осіб.[2]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 71,25 % |
| угорська | 27,50 % |
| білоруська | 1,25 % |
Туристичні місця[ред. | ред. код]
- колишня садиба Шенборна.
- В селі знаходиться цікавий архітектурний об'єкт, взірець чехословацької соціальної інфраструктури. Це п'ять з'єднаних між собою будинків, кожен на дві сім'ї.
- Гідною уваги пам'яткою технічної культури є збережена та функціонуюча водонапірна башта чехословацької доби.
- Перед в'їздом до села в лісі в перебудованих корпусах колишньої військової частини, з 2001 р. розташувались корпуси Берегівської обласної психіатричної лікарні. Вони містяться у відремонтованих корпусах колишньої військової частини. В радянській час тут була військова база із великими підземними замаскованими горизонтальними бункерами, в яких зберігалися ядерні боєголовки. Після спішного розформування наприкінці 1990-початку 2000-х рр. бункери були частково зруйновані, однак їх основа залишилась і могла б бути використана для створення туристичної атракції, влаштування військово-спортивних ігор, об'єкту сучасного мистецтва тощо.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Чикош-Горонда — незвичайне та найменше село Берегівщини [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Берегівські «афганці» взяли під опіку закинутий обеліск на честь загиблих партизанів [Архівовано 8 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||