Чог'ям Трунгпа
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (січень 2007) |
Чог'ям Трунгпа Рінпоче (1939—1987) — у ранньому дитинстві визнаний одинадцятим втіленням у лінії Трунгпа тулку. Ця лінія перероджених вчителів належить до лідерів школи Каг'ю — однієї з основних чотирьох шкіл тибетського Буддизму.
Після традиційної монастирської освіти, а для юних тулку — вона особливо інтенсивна, Трунгпа Рінпоче стає верховним настоятелем монастиря Сурманг. Його основним вчителем був Джамгон Конгтрул з Сечену — який, в свою чергу, був держателем як лінії Каг'ю так і Ньїнгма — найстарішої буддійської школи в Тибеті. Таке поєднання було характерним для послідовників руху рі-ме — які долали сектарні різниці й уможливлювали всі цінні вчення тибетського Буддизму.
У 1959 році, перед загрозою китайців, які захопили Тибет і почали терор, Чог'ям Трунгпа у групі біженців, переборюючи неймовірні труднощі частково пішого — частково верхи переходу через Гімалаї, змушений втікати до Індії. Там з 1959 до 1963 року за дорученням Далай Лами він є духовним наставником у Домашній Школі Молодих Лам. У 1963 Трунгпа Рінпоче вирушає до Англії, де вивчає порівняльне релігієзнавство, філософію та мистецтва в Оксфордському університеті. В Шотландії, п'ять років опісля, він засновує Сам'є Лінг — перший на заході медитаційний центр в традиції тибетського буддизму. Але за якийсь час, після певних подій — серед яких автокатастрофа, що спричинила частковий параліч лівої частини тіла — Трунгпа Рінпоче вирішує скласти з себе монаші обітниці, одружується і переїжджає до Америки.
Древні вчення та практики, які презентував Трунгпа Рінпоче знайшли в Америці 70-тих широку аудиторію. Він багато подорожує і навчає, публікує ряд книжок, засновує три великі центри для практики, а також університет (Інститут Наропа). Передаючи найвищі буддійські вчення у формі доступній західним людям, Трунгпа Рінпоче засновує міцні підвалини правильного розуміння та практики Вчення Будди на заході, що було високо оцінено Його Святістю Шіснадцятим Гялвангом Кармапою — главою школи Каг'ю, під час його першого візиту на заході, здійсненого на запрошення Трунгпи Рінпоче. Також запрошуються інші відомі майстри давати вчення. Теплі близькі стосунки складаються із Шунруй Судзукі роші — майстром Дзен, який фактично приніс у свій час Дзен до Америки. Протягом цього періоду Трунгпа Рінпоче заснував Ваджрадхату — організацію, яка об'єднувала всі центри, які у великій кількості з'являлись під його керівництвом у всьому світі. У 1976 році він назначив Томаса Ф. Річа своїм Ваджра Регентом і держателем буддійської лінії. Ваджра Регент Осел Тедзін — перша західна людина, яка була визнана держателем лінії в традиції Каг'ю.
Продовжуючи подорожувати, навчати, провадити семінари Ваджрадхату і публікувати книжки, Чог'ям Трунгпа звертає надзвичайну увагу на різні види діяльності та вчення, понад буддійський канон. Він заохочує своїх учнів поєднувати свій медитативний досвід із японською стрільбою з луку, каліграфією, ікебаною, чайною церемонією, поезією, театром, психотерапією. В такий спосіб він поширює те, що називає — «мистецтвом у щоденному житті». А ще ранніми 70-тими Трунгпа Рінпоче має бажання — і це пізніше стає однією з найважливіших сторін діяльності — представити споглядальну практику тим, кого це щиро цікавить, але хто не надто хоче заглиблюватись у вивчення власне Буддизму. Він створює цикл програм тренінгу Шамбали, пов'язаний із легендарним однойменним царством. У квітні 1987 життя Тунгпи Рінпоче обірвалось. До Вермонту на церемонію його кремації, що продовжувалась цілий день, прибули тисячі людей. За кілька років Ваджра Регент вмирає також. У період після цих смертей один із найшанованіших Трунгпою Рінпоче вчителів, Його Святість Дилго Кхєнце Рінпоче — тоді верховний глава школи Ньїнгма, допомагає в керуванні спільнотою.