Чіапа рудощока
| Чіапа рудощока | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(5771871547).jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Melozone biarcuata (Prévost & DesMurs, 1846) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Melozone biarcuatum | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Чіа́па рудощока[2] (Melozone biarcuata) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae[3]. Мешкає на півночі Центральної Америки. Коста-риканська чіапа раніше вважалася підвидом рудощокої чіапи.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 15 см, вага 28 г. Верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла переважно біла. Тім'я і потилиця руді, скроні і лоб чорні, решта обличчя біле. Дзьоб короткий, темно-сірий. У молодих птахів верхня частина тіла коричнюватіша, нижня частина тіла жовтувата, візерунок на голові менш чіткий.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Рудощокі чіапи поширені від мексиканського штату Чіапас до західного Гондурасу. Вони живуть в тропічних лісах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті від 100 до 3000 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Рудощокі чіапи живляться насінням, ягодами, комахами і павуками, яких ловлять на землі. Гніздо кулеподібне, сплетене з гілочок і стебел, підвішене на висоті до 2 м на землею і сховане серед чагарників. В кладці 2-3 білих яйця, поцяткованих червонуватими плямками. Інкубаційний період триває 12-14 днів. Самці допомагають у догляді за пташенятами. Рудощокі чіапи іноді стають жертвами гніздового паразитизму з боку червонооких вашерів.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція рудощоких чіап становить від 50 до 500 тисяч птахів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Melozone biarcuata. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). New World sparrows, bush tanagers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 28 жовтня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Olsson, Urban; Curson, Jon (1995). Buntings and Sparrows - A Guide to the Buntings and North American Sparrows. Illustrated by Clive Byers. Pica Press. ISBN 1-873403-19-4.
- Peterson, Roger Tory, y Edward L. Chalif. 2008. Aves de México. Guía de campo. Editorial Diana, México. ISBN 978-968-13-3207-5
- Stiles, F. Gary; Skutch, Alexander F. (1989). A Guide to the Birds of Costa Rica. Comstock Publishing Associates. ISBN 0-8014-9600-4.
Посилання[ред. | ред. код]
- Поштова марка [Архівовано 26 серпня 2021 у Wayback Machine.] (Сальвадор) на bird-stamps.org
- [[https://web.archive.org/web/20210424125056/https://www.cientec.or.cr/aves/index.html Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.] Pájaros de Costa Rica [Birds of Costa Rica]]
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |