Шапіро Лев Борисович
Лев Борисович Шапіро Шапиро Лев Борисович | |||
герб Єврейської автономної області | |||
| |||
---|---|---|---|
24 липня 1970 — 30 липня 1987 | |||
Попередник: | Подгаєв Григорій Юхимович | ||
Наступник: | Корсунський Борис Леонідович[ru] | ||
Народження: |
8 березня 1927 Середина-Буда, Глухівська округа, Українська СРР, СРСР | ||
Смерть: |
21 січня 2021 (93 роки) Москва, Росія | ||
Національність: | єврей | ||
Країна: | СРСР | ||
Освіта: | Московський інститут сталі і сплавів | ||
Партія: | КПРС, тепер безпартійний | ||
Рід: | Шапіро | ||
Нагороди: |
Лев Борисович Шапіро (нар. 8 березня 1927, місто Середина-Буда Глухівської округи, тепер Середино-Будського району Сумської області, України — 25 січня 2021) — радянський державний і політичний діяч, перший секретар обкому КПРС Єврейської автономної області. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у березні 1976 — березні 1981 року, кандидат у члени ЦК КПРС у березні 1981 — 25 квітня 1989 р. Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР 8-го скликання, Верховної Ради СРСР 9-го, 10-го, 11-го скликань.
У 1949 році закінчив Московський інститут сталі і сплавів.
У 1949—1960 рр. — контролер, контрольний майстер, начальник дільниці, підручний сталевара, майстер, начальник зміни, заступник начальника мартенівського цеху, а у 1960—1966 рр. — начальник мартенівського цеху заводу «Амурсталь» у місті Комсомольську-на-Амурі.
У 1966—1970 рр. — секретар партійного комітету заводу «Амурсталь» у місті Комсомольську-на-Амурі.
У березні 1970— липні 1987 рр. — 1-й секретар обласного комітету КПРС Єврейської автономної області.
З липня 1987 року – на пенсії.
У 1988 році переїхав жити до Москви, де невдовзі вийшов з Компартії через антисемітські вислови і заперечування Голокосту деякими з партійних членів у генеральських званнях.
Шапіро Л. Б. фактично очолював Єврейську автономну область у 1970—80 роки. За його головування розгорнулося масове житлове будівництво, були реконструйовані промислові підприємства автономії: заводи силових трансформаторів, «Дальсільмаш», Теплоозерскій цементний, Лондоковській вапняний, та комбінат «Хінганолово». Завод силікатної цегли з польським обладнанням був побудований в сел. Приамурский Смідовічского району. У ті роки Біробіджан був центром легкої промисловості Далекого Сходу (в місті працювали п'ять фабрик галузі), зросли обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Автономна область забезпечувала молочною продукцією, картоплею, овочами Комсомольськ-на-Амурі та північні райони Хабаровського краю.
- Шапиро Лев Борисович [Архівовано 4 лютого 2018 у Wayback Machine.] // «Город на Бире»(рос.)
- «90-летний юбилей отмечает … Лев Шапиро» [Архівовано 4 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Независимая интернет-газета «Время Биробиджана».(рос.)
Це незавершена стаття про особу Радянського Союзу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 8 березня
- Народились 1927
- Уродженці Середини-Буди
- Померли 21 січня
- Померли 2021
- Померли в Москві
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Депутати Верховної Ради СРСР 11-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 10-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 9-го скликання
- Перші секретарі Єврейського обкому КПРС