Шевченко Фаїна Василівна
| Шевченко Фаїна Василівна | |
|---|---|
 Faina Shevchenko.jpg | |
| Народилася | 5 (17) квітня 1893  Воронеж, Російська імперія[1] |
| Померла | 10 травня 1971[1][2] (78 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Введенське кладовище |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | кіноакторка |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Московський художній театр |
| Нагороди | Орден Леніна (1938 рік), Орден Трудового Червоного Прапора (1937 рік, 1948 рік), Сталінська премія (1943 рік, 1946 рік) |
| IMDb | ID 0792922 |
Фаїна Василівна Шевченко (рос. Фаина Васильевна Шевченко, 17 липня 1893, Воронеж, Російська імперія — 10 травня 1971, Москва, Радянський Союз) — російська та радянська актриса театру та кіно, народна артистка СРСР (1948) та лауреат декількох великих державних нагород СРСР (включаючи орден Леніна, 1938) і двічі лауреат Сталінської премії (1943, 1946).[3]
Одна з провідних актрис Московського художнього театру (1914–1959 роки). Найбільше запам'яталася ролями у виставах Олександра Островського, в тому числі «Досить дурості в кожному мудрому» (1920 рік), «Палке серце» (1926 рік), «Буря» (1934 рік), «Остання жертва» (1944 рік) та «Ліс» (1948 рік), а також Максим Горький (На дні, 1916 рік).[4]
Грала у семи фільмах, серед яких Давид Гурамішвілі (1946 рік), Композитор Глінка (1952 рік) та Нижні глибини (1952 рік).[5]
Говорили, що вона є улюбленою моделлю художника Бориса Кустодієва, і у 21-річна віці оголеною позувала під час написання картини «Краса». Ця зухвала витівка спричинила скандал і мало не коштувала Шевченко місця в трупі.[3]
- ↑ а б в Шевченко Фаина Васильевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Фаина Васильевна Шевченко [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]. Biography at the Moscow Art Theatre site
- ↑ Theatre Encyclopedia, 1967 // Театральная энциклопедия. Гл. ред. П. А. Марков М.: Советская энциклопедия, 1967, Том 5.
- ↑ Pavel Markov. A Book of Memoirs // П. А. Марков, Книга воспоминаний, с.251
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |