Шилов Афанасій Митрофанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Афанасій Митрофанович Шилов
Народження 1892(1892)
Харківська губернія, Російська імперія
Смерть 1954(1954)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Лук'янівський військовий цвинтар
Країна СРСР СРСР
Рід військ інтендантська служба
Звання  Генерал-лейтенант
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна у Росії
Німецько-радянська війна
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки

Афанасій Митрофанович Шилов (18921954) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант інтендантської служби.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у 1892 році. Брав участь у Першій світовій та Громадянській війнах[1].

Служив в Червоній армії. 4 червня 1940 року постановою РНК СРСР № 945 йому присвоєне військове звання генерал-майора інтенданської служби[2]. У 1941 році — начальник інтендантського управління ПрибОВО[1].

Могила А. М. Шилова

Під час німецько-радянської війни — заступник начальника тилу Ленінградського фронту. Одночасно виконував обов'язки уповноваженого Військової ради фронту, який відповідав за забезпечення функціонування підвезення до обложеного Ленінграда продовольства і інших матеріально-технічних засобів, а в наступний період блокади виконував і обов'язки начальника Військово-автомобільної дороги (ВАД-101), названої згодом «Дорогою життя»[1].

Після зняття блокади — начальник оперативної групи тилу Ленінградського фронту[1]. З 5 жовтня 1944 року генерал-лейтенант інтенданської служби[2].

Помер у 1954 році. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі[1].

Примітки[ред. | ред. код]