Шипчинський Валеріан Валеріанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валеріян Шипчинський
Народився 1873(1873)
Або, Велике князівство Фінляндське
Помер 26 жовтня 1918(1918-10-26)
Архангельськ, Північна область
Країна  Російська імперія
Діяльність науковець
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Галузь метеорологія, кліматологія

Валеріан Валеріанович Шипчинський (1873, Або, Велике князівство Фінляндське26 жовтня 1918, Архангельськ, Північна область) — фінляндський метеоролог і кліматолог, дослідник Льодовитого океану.

Присвятив життя розвитку метеорології як науки. Завідував гідрометеорологічною службою Північного Льодовитого океану.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в 1873 в місті Або у Великому князівстві Фінляндському у шляхетській сім'ї.

Закінчив фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету і був залишений на посаді асистента на кафедрі фізичної географії, очолюваної ученим-кліматологом Олександром Воєйковим.

У 1903 запрошений до Лісового інституту, де працював на посаді асистента на кафедрі фізики і метеорології. Пізніше працював спостерігачем Павлівської магнітної і метеорологічної обсерваторії і фізиком Відділення щоденного бюлетеня Головної фізичної обсерваторії.

З 1909 керував кафедрою фізики і метеорології на Вищих жіночих природно-історичних курсах.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

До 1914 працював фізиком Миколаївської астрономічної обсерваторії, був членом комісії Російського географічного товариства і одним зі співавторів словника Брокгауза і Ефрона.

Організував Центральну гідрометеорологічну станцію в Архангельську і мережу спостережних гідрометеорологічних пунктів на узбережжі Баренцевого, Карського та Білого морів.

Для названих морів Шипчинським давалося передбачення погоди; крім того, ним були організовані регулярні оповіщення про стан льодовиків. З цією метою щодня складалися карти розподілу льодовиків у північних морях на підставі телеграфних повідомлень. Траплялися також експедиції для спостережень за крижаним покривом Двінської губи.

Вченим розроблено методи передбачення танення і замерзання Північної Двіни в її гирлі і високих підйомів води в річці неподалік Архангельська.

Завдяки його діяльності, період навігації було розширено до граничної можливості, що дозволило Архангельському порту під час війни 1914-1918 заповнити собою всі закриті порти Чорного та Балтійського морів.

З 1916 по 1918 — голова Архангельського товариства вивчення півночі.

З 1917 — Губернський урядовий комісар Архангельської губернії. Під його редакцією з дуже цінними доповненнями надруковані переклади книг «Кліматознавство» Володимира Кеппена і книга К. Каснера «Погода, її прогноз і значення для практичного життя».

Родина[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Погода, её предсказание и значение для практической жизни.», Каснер К. Шипчинский В. В. (СПб.: Изд-ие П. П. Сойкина, 1913);
  • «Об определении температуры воздуха» (СПб)
  • «Аннексия Западного Мурмана» (1918)
  • «Переживаемый момент, его значение для России, Севера и Общества исследователей Русского Севера» (1918)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шипчинский Дмитрий Валерьевич (1901—1930). Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 29 липня 2020.

Література[ред. | ред. код]

Під час написанні цієї статті використовувався матеріал з Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона (1890-1907).

  • "Вековая летопись Гидрометслужбы Европейского Севера России", Л.Ю. Васильев, Ю.Н. Катин, И.А. Паромова (Архангельск: ОАО "Изд.-полиграф. предприятие "Правда Севера", 2014),
  • «Из истории Гидрометслужбы Севера», «Человек и стихия», И.А. Паромова. (Гидрометиздат, Л.,1981 г.);
  • «Становление гидрометеорологической службы на Севере», Н. Н. Колесниченко, И. А. Паромова (ИП Северного УГМС, 2(166), 1999 г.);
  • «Архангельск: годы революции и военной интервенции 1917—1920.», Овсянкин Е. И. (Архангельск: Сев.-Зап. кн. изд-во. 1987).
  • Отчет Архангельского общества изучения Русского Севера за 1917 год. Архангельск: губернская типография, 1918

Посилання[ред. | ред. код]