Шкло (ґміна)
| Гміна Шкло | |
| 1934-1944 | |
| Воєводство | Львівське |
|---|---|
| Повіт | Яворівський |
| Адмінцентр гміни | Шкло |
| Тип гміни | Сільська |
| Площа | 146,44 км² |
| Громади | 8 |
| Населення (1931) • населення • густота населення |
10 651[1] 72,7 осіб/км² |
Ґміна Шкло — колишня (1934—1939 рр.) сільська ґміна у Яворівському повіті Львівського воєводства Польської республіки (1918—1939) рр. та у Крайсгауптманшафті Лемберг-Ланд Дистрикту Галичина Третього Райху. Центром ґміни було село Шкло.
1 серпня 1934 р. було створено ґміну Шкло в Яворівському повіті. До неї увійшли сільські громади: Воля Стажиска (Воля-Старицька), Залуже (Залужжя), Курнікі (Курники), Олшаніца (Вільшаниця), Стажиска (Старичі), Шкло, Цетуля, Яжув Нови (Новий Яр)[2]
У 1934 р. територія ґміни становила 146,44 км²[1]. Населення ґміни станом на 1931 рік становило 10 651 особа. Налічувалось 1 896 житлових будинків[1].
Національний склад населення ґміни Шкло на 01.01.1939[3]:
| село | населення | українці-грекокатолики | українці-латинники | євреї | німці | поляки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Воля Стариська | 650 | 630 | 10 | 10 | ||
| Залуже | 1460 | 1410 | 20 | 10 | 20 | |
| Курники | 1670 | 1645 | 5 | 20 | ||
| Вільшаниця | 2020 | 1930 | 50 | 40 | ||
| Стариська | 1600 | 1535 | 25 | 40 | ||
| Шкло | 2400 | 2230 | 50 | 50 | 10 | 60 |
| Цетуля | 510 | 495 | 10 | 5 | ||
| Яжів Новий | 1160 | 1120 | 20 | 20 | ||
| Загалом | 11470 | 10995 | 165 | 180 | 10 | 120 |
| Відсотки | 100 % | 95,86 % | 1,44 % | 1,57 % | 0,09 % | 1,05 % |
Відповідно до Пакту Молотова — Ріббентропа 28 вересня територія ґміни була зайнята СРСР. Ґміна ліквідована 17 січня 1940 р. у зв'язку з утворенням Яворівського району.
Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 р. до липня 1944 р. Зі складу ґміни передано до ґміни Вєжбяни села Воля-Старицька, Залужжя, Курники, Старичі, Цетуля, Яжів Новий, натомість передано з ліквідованої ґміни Нагачув села Бердихів, Брухналь,Молошковичі, Підлуби, а присілки Ліс і Стадники отримали статус сіл.
На 1.03.1943 населення ґміни становило 12 623 особи.[4].
Після зайняття території ґміни Червоною армією в липні 1944 р. ґміну ліквідовано і відновлений поділ на райони.
- ↑ а б в Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej. Warszawa 1935. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 26 серпня 2019.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu jaworowskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie Dz.U. 1934 nr 64 poz. 544 (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 30-32.
- ↑ Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG. — s. 11. [Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)