Шкурба Андрій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Вікторович Шкурба
Народився 15 листопада 1959(1959-11-15) (58 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність лікар-інфекціоніст
Alma mater Київський медичний інститут
Галузь інфекційні хвороби
Заклад Національний медичний університет імені Олександра Богомольця
Головний військово-медичний клінічний ордена Червоної Зірки центр «Головний військовий клінічний госпіталь»
Вчене звання Професор (2015)
Науковий ступінь Доктор медичних наук (2009)
Науковий керівник Возіанова Жанна Іванівна

Андрі́й Ві́кторович Шкурба́ (нар. 15 листопада 1959, Київ) — український інфекціоніст, професор кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (2011), доктор медичних наук (2009), професор (2015).

Біографія[ред. | ред. код]

Лікарську освіту здобув у Київському медичному інституті (КМІ) у 1976–1982 рр.

У 1982–1984 роках — клінічний ординатор при кафедрі інфекційних хвороб КМІ. У 1984–1986 — лікар ІІ інфекційного відділення київської МІКЛ № 5. У 1986–1991 роках — ординатор інфекційного центру 408-го військового госпіталю.[1] Лікарська категорія — вища за фахом «Інфекційні хвороби».[1]

З 1991 по 2000 рік — асистент, з 2000 року — доцент кафедри інфекційних хвороб НМУ ім. О. О. Богомольця.[1] З 2011 року — професор цієї кафедри. Відповідальний за лікувальну роботу на кафедрі та за навчання інтернів.[2]

Заступник головного редактора журналів «Сучасні інфекції» та «Клиническая инфектология и паразитология (международный научно-практический журнал)».[2]

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Кандидатська дисертація «Позапечінковий холестаз при вірусних гепатитах» (1996, науковий керівник Жанна Возіанова). Докторська дисертація «Можливості уніфікації за допомогою комп'ютерних програм діагностики та лікування різних варіантів вірусних гепатитів» (2009, науковий консультант Жанна Возіанова).[1]

Напрямок наукової роботи: вірусні гепатити; тропічна медицина, впровадження медичної інформатики в інфектологію.[1]

Автор 190 наукових робіт, з яких 26 — навчально-методичні.[2] Має 5 патентів на корисну модель і 1 патент України (на 20 років)[3]

Співавтор 2 навчальних підручників, 4 навчальних посібників, 1 наукової монографії, 8 типових та 18 робочих навчальних програм з навчальної дисципліни «Інфекційні хвороби» та відповідних вказаній дисципліні елективних курсів для вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації.[2]

Окремі праці (самостійно і у співавторстві):[1]

  • Механічний компонент жовтяниці при вірусних гепатитах // Лікарська справа, 1993.
  • Дегідратаційний шок // Інфекційні і паразитарні хвороби. Т3. К., 2003.
  • Гостра недостатність надниркових залоз // Там само. Т 3. К., 2003.
  • Гостра ниркова недостатність // Там само. Т 3. К., 2003.
  • Інфекційно-токсичний шок // Там само. Т 3. К., 2003.
  • Розділ ХІХ до підручника «Невідкладні стани», 2005.
  • Концепція уніфікації діагностики і лікування вірусних гепатитів за допомогою комп'ютерних технологій/ Гепатологія. — 2009. — № 1 (3). — С. 46-58.
  • Принципы лечения инфекционных больных//Сучасні інфекції. — 2011. — № 1. — С. 4—11.
  • Інфекційні хвороби: підручник /За ред. О. А. Голубовської — К.: ВСВ «Медицина», 2012. — 728 с. + 12 с. кольор. вкл.; ISBN 978-617-505-214-3
  • Лихорадка Рифт-Валли. Клиническая инфектология и паразитология (международный научно-практический журнал). — 2013. — № 4. — С.52-60.
  • Новий метод зменшення активності імунного процесу по відношенню до автоантигенів щитовидної залози у хворих на хронічний гепатит С / Гепатологія. — 2013 р., № 2. — С. 22-30
  • Инфекционные болезни: учебник под ред. О. А. Голубовской. — К. : ВСИ «Медицина». — 2014. — 784 с. — 12 с. цв. вкл. ISBN 978-617-505-291-4
  • Малярия: монография. К. : ВСИ «Медицина», 2015. — 288 с., в тому числі 32 с. цв. вкл. ISBN 978-617-505-419-2 (з співавт.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Шкурба Андрій Вікторович — Асоціація інфекціоністів України. (Перевірено 24 вересня 2014)
  2. а б в г Кафедра інфекційних хвороб — Національний медичний університет імені О. О. Богомольця (Перевірено 24 вересня 2014)
  3. Спеціалізована БД «Винаходи (корисні моделі) в Україні»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Всеукраїнська Асоціація інфекціоністів. Довідник Асоціації. [1]