Шов уперед голку
Шов упере́д го́лку, також попередго́лку[1], затяганка[2] —один з найпростіших і водночас основоположних швів у вишивці та шитті. Є основою для значної кількості традиційних українських вишивальних технік. Робоча нитка утворює пунктир на лицьовому та виворотньому боці полотна.
Техніка виконання[ред. | ред. код]
Робочу нитку закріплюють на звороті полотна. Голку виводять на лице і спрямовують між двох ниток піткання, справа наліво. Набирають на неї та пропускають, в найпростішому випадку, однакове число ниток.(найчастіше 3-5) (Загалом число набраних та пропущених ниток залежить від характеру узору.) Доходячи до кінця ряду, роблять вертикальний стібок на наступний ряд, обертають полотно на 180 і продовжують шити справа наліво. «Вперед голку» можна шити не лише паралельно ниткам піткання, а й вздовж будь-якої лінії, навіть по тканині без полотняного переплетіння ниток. В цьому випадку слід попередньо намалювати майбутню лінію, а потім намагатись робити вздовж неї рівновіддалені стібки однакової довжини.
Використання у вишивці[ред. | ред. код]
Шов «вперед голку» застосовують для позначення контурів узорів («розвід»), які потім зашивають гладдю, рушникових виповнень («просо», насип, полотняне заповнення), у збиранках.
Залежно від кількості набраних та пропущених ниток та напряму вишивання шов творить наступні традиційні техніки української вишивки:
| Назва | Особливості | Поширення | Приклад |
| Двостороння штапівка | вишивають ряд «вперед голку», коли доходять до кінця, повертають полотно на 180 і продовжують вишивати в цьому ж ряді, заповнюючи проміжки на лиці і вивороті стібками | Східне Поділля | 
|
| Низь | вишивають з вивороту полотна, найчастіше вертикальними рядами поперемінно вверх і вниз, набираючи на голку непарне число ниток (1-7) | Поділля та Гуцульщина | 
|
| Заволікання | вишивають горизонтальними рядами червоною ниткою. Стібки часто покривають значну кількість ниток (більше 10) | Полісся | 
|
| Затягання | кольорову нитку протягують між двох ниток піткання |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кулинич-Стахурська, 2007, с. 16.
- ↑ Сусак, Стеф'юк, 2006, с. 48.
Література[ред. | ред. код]
 |
Вікіпідручник Вишивка має сторінку на тему |
- Дяків-Оніл Т. Українські стіби. — Філадельфія, 1984. — 158 с.
- Кулинич-Стахурська О. Мистецтво української вишивки. — Львів, 2007. — С. 16. — ISBN 978-966-02-4282-1.
- Сусак К., Стеф'юк Н. Українське народне вишивання. — К. : Науковий світ, 2006. — С. 48-49. — ISBN 966-675-416-9.
- Цибульова Г., Гаврилова Г. Ручне вишивання. — К. : Техніка, 1982. — С. 5.
- Радкевич В., Пащенко Г. Технологія вишивки. — К. : Вища школа, 1997. — ISBN 5-11-004547-X.