Шпак балійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шпак балійський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Шпакові (Sturnidae)
Рід: Балійський шпак (Leucopsar)
Stresemann, 1912
Вид: Шпак балійський
Leucopsar rothschildi
Stresemann, 1912
Посилання
Вікісховище: Leucopsar rothschildi
Віківиди: Leucopsar rothschildi
ITIS: 560779
МСОП: 22710912
NCBI: 127929

Шпак балійський[2] (Leucopsar rothschildi) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Ендемік індонезійського острова Балі. Історично був поширений у північно-західній третині острова. Чисельність на початку 1900-х років, коли вид був відкритий, становила 300-900 особин, хоча це вважається значною заниженою оцінкою. Відтоді його популяція та ареал різко скоротилися. Незаконне браконьєрство знизило чисельність до критично низького рівня в 1990 році, коли дика популяція оцінювалася у 15 птахів. Заходи з охорони птаха разом із випуском кількох птахів, вирощених у неволі, збільшило популяцію до 35-55 птахів. Однак, незважаючи на чудовий успіх у розмноженні та постійні зусилля щодо збереження, популяція продовжує коливатися, впавши до шести птахів у 2001 році. Постійні випуски підвищили чисельність у національному парку Західний Балі, так що опитування в березні 2005 року виявили 24 особини. У 2008 році популяція становила приблизно 50 птахів. У неволі утримується близько 1000 балійських шпаків.

Опис[ред. | ред. код]

Балійський шпак досягає розміру близько 25 сантиметрів. Оперення біле з чорними кінчиками крил і хвоста. Неоперена шкіра обличчя синього кольору. Очі темно-карі. Дзьоб блакитно-сірий з жовтим кінчиком. Ноги сірувато-блакитні. На голові білий шлейф. Раціон складається з мурах, термітів і гусениць, а також фруктів і насіння.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2021). Leucopsar rothschildi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 29 червня 2023
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]