Перейти до вмісту

Шпак балійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Шпак балійський

Охоронний статус

На межі зникнення (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Шпакові (Sturnidae)
Рід:Балійський шпак (Leucopsar)
Stresemann, 1912
Вид:Шпак балійський
Біноміальна назва
Leucopsar rothschildi
Stresemann, 1912
Посилання
Вікісховище:Leucopsar rothschildi
Віківиди:Leucopsar rothschildi
EOL:45517416
ITIS:560779
МСОП:22710912
NCBI:127929

Шпак балійський[2] (Leucopsar rothschildi) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Ендемік індонезійського острова Балі. Історично був поширений у північно-західній третині острова. Чисельність на початку 1900-х років, коли вид був відкритий, становила 300-900 особин, хоча це вважається значною заниженою оцінкою. Відтоді його популяція та ареал різко скоротилися. Незаконне браконьєрство знизило чисельність до критично низького рівня в 1990 році, коли дика популяція оцінювалася у 15 птахів. Заходи з охорони птаха разом із випуском кількох птахів, вирощених у неволі, збільшило популяцію до 35-55 птахів. Однак, незважаючи на чудовий успіх у розмноженні та постійні зусилля щодо збереження, популяція продовжує коливатися, впавши до шести птахів у 2001 році. Постійні випуски підвищили чисельність у національному парку Західний Балі, так що опитування в березні 2005 року виявили 24 особини. У 2008 році популяція становила приблизно 50 птахів. У неволі утримується близько 1000 балійських шпаків.

Балійський шпак досягає розміру близько 25 сантиметрів. Оперення біле з чорними кінчиками крил і хвоста. Неоперена шкіра обличчя синього кольору. Очі темно-карі. Дзьоб блакитно-сірий з жовтим кінчиком. Ноги сірувато-блакитні. На голові білий шлейф. Раціон складається з мурах, термітів і гусениць, а також фруктів і насіння.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ BirdLife International (2021). Leucopsar rothschildi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 29 червня 2023
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]