Шукшин Василь Макарович

Шукшин Василь Макарович
рос. Василий Макарович Шукшин
Народився	25 липня 1929(1929-07-25) село Сростки, Алтайський край, РРФСР
Помер	2 жовтня 1974(1974-10-02) (45 років) станиця Клетска, Волгоградська область, РРФСР інфаркт міокарда
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР
Діяльність	письменник, кінорежисер, сценарист, драматург, актор, режисер
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1960)
Заклад	VMTSd і Кіностудія імені Горького
Роки діяльності	1956 — 1974
У шлюбі з	Лідія Федосєєва-Шукшина
Діти	Марія Шукшина і Q110929502?
IMDb	nm0161067
Нагороди та премії
shukshin.ru
Шукшин Василь Макарович у Вікісховищі

Васи́ль Мака́рович Шукши́н (рос. Василий Макарович Шукшин; *25 липня 1929, село Сростки, Алтайський край, РРФСР — †2 жовтня 1974, станиця Клетська, Волгоградська область, РРФСР) — радянський письменник, кінорежисер, актор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1969). Лауреат Ленінської премії (1976, посмертно), Державної премії СРСР (1971) та Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1967). Член КПРС із 1955 року.

Біографія

Народився в селі Зростки Бійського району Алтайського краю в селянській родині. Його батьки були уродженцями тієї ж місцевості та за соціальним станом вважалися селянами-одноосібниками, або середняками. Коли в 1930 році почалася суцільна колективізація, їх змусили вступити в колгосп. Голова родини — Макар Леонтійович Шукшин — став працювати механізатором на молотарці, в селі користувався заслуженою повагою. Проте надалі це не врятувало його від репресій: в 1933 році Макара Леонтійовича заарештували. У 22 роки мати, Марія Сергіївна, залишилася без годувальника з двома малолітніми дітьми на руках.

Першим місцем роботи Шукшина став трест «Союзпроммеханізація», який відносився до московської контори. Влаштувавшись туди в 1947 році слюсарем-такелажником, Шукшин незабаром був направлений спочатку на турбінний завод в Калугу, потім — на тракторний завод у Владимир.

Закінчивши навчання за спеціальністю радиста, Шукшин в 1950 році потрапив в одну з частин Чорноморського флоту, дислоковану в Севастополі. Під час служби Василь з Марією писали один одному мало не кожен день. Проте прослужити «від дзвінка до дзвінка» Шукшину не вдалося — в 1953 році у нього виявилася виразкова хвороба шлунка. Незабаром медична комісія Головного військового госпіталю Чорноморського флоту комісувала Шукшина.

У 1956 році відбувся дебют Шукшина в кіно: у фільмі С. Герасимова «Тихий Дон» (друга серія) він зіграв в крихітному епізоді — зобразив визираючого з-за тину матроса. З цього матроса і почалася кінематографічна доля Шукшина-актора. Паралельно з успіхами в кіно досить успішно складалася і літературна доля Шукшина. З третього курсу, за порадою Ромма, він став розсилати свої оповідання по всіх столичних редакціях в надії, що яка-небудь з них зверне увагу на його працю.

Після смерті Шукшина в народі раптово поповзли чутки про те, що помер він не природною смертю — мовляв, йому допомогли це зробити. Ці чутки циркулювали навіть у кінематографічному середовищі: сам Бондарчук одного разу зізнався, що якийсь час вважав, що Шукшина отруїли. Але ці чутки ніякого реального підтвердження так і не знайшли.

Фільмографія

Режисер-постановник

• 1960 — «З Лебединого повідомляють» (дипломна робота)
• 1964 — «Живе такий хлопець»
• 1965 — «Ваш син і брат»
• 1969 — «Дивні люди»
• 1972 — «Пічки-лавочки»
• 1973 — «Калина червона»

Акторські роботи

• 1958 — «Тихий Дон»
• 1959 — «Два Федори» (Федір-великий, Одеська кіностудія),
• 1959 — «Золотий ешелон»
• 1961 — «Відрядження»
• 1962 — «Коли дерева були великими»
• 1963 — «Ми, двоє чоловіків» (Федір, кіностудія ім. О. Довженка)
• 1964 — «Яке воно, море?»
• 1967 — «Комісар»
• 1967 — «Журналіст» (Євген Сергійович, журналіст)
• 1969 — «У озера»
• 1971 — «Даурія» (Василь Улибін)
• 1973 — «Калина червона» (Єгор Прокудін) та ін.
• 1975 — «Вони воювали за Батьківщину» тв ін.

Див. також

• 2777 Шукшин — астероїд, названий на честь письменника.

Посилання

• В. Шкляр — Чорнобривці для Шукшина
• «Земляки»
• О чувашских корнях выдающегося писателя