Щитник чорношипий
| Щитник чорношипий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Carpocoris fuscispinus (Boheman, 1851) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
* Carpocoris atra Tamanini, 1959
| ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Щитник чорношипий[1] (Carpocoris fuscispinus) — вид клопів з родини щитників (Pentatomidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений в більшій частині Європи, від південної Скандинавії до північного Середземноморського регіону, де він обмежений гірськими районами. Він відсутній на Британських островах і, можливо, вздовж атлантичного узбережжя Франції. На схід його ареал простягається через Анатолію, Іран, Центральну Азію, північну Індію та південну Росію до західного Китаю (Сіньцзян). Мешкає у всіх видах біотопів, у тому числі досить часто в лісах.
Опис[ред. | ред. код]
Тіло завдовжки від 10,5 до 14 мм. Основне забарвлення тіла досить різноманітне, від сірувато-жовтого до червонувато-коричневого, з крихітними чорними крапками. У нього гостра кутова передньоспинка, більш помітна влітку, ніж восени. Внутрішній членик вусика коричневий, тоді як решта чотири забарвлені в чорний колір. Другий, четвертий і п'ятий членики приблизно однакової довжини один з одним, вони приблизно вдвічі довші за третій.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Клоп під час свого розвитку проходить п'ять німфальних стадій. Розвиток триває приблизно 45 днів. Імаго та німфи живляться рослинним соком окружкових та айстрових. Зимує імаго.
Підвиди[ред. | ред. код]
- Carpocoris fuscispinus hahni (Flor, 1856)
- Carpocoris fuscispinus incerta (Tamanini, 1959)
- Carpocoris fuscispinus maculosa (Tamanini, 1959)
- Carpocoris fuscispinus mediterranea (Tamanini, 1959)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ О. П. Зінченко, К. Б. Сухомлін. Клопи (ряд Hemiptera). Методичні рекомендації для студентів з навчальної комплексної (зоолого-ботанічної) практики. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк. 2016. — с. 12
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||