Щіткохвіст античний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щіткохвіст античний

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Еребіди (Erebidae)
Рід: Щіткохвіст (Lymantria)
Вид: Щіткохвіст античний
Orgyia antiqua
(Linnaeus, 1758)
Синоніми
*Notolophus antiqua Linnaeus[1]
  • Orgyia confinis (Grum-Grshimailo, 1891)
  • Orgyia gonostigma (Scopoli, 1763)
  • Orgyia recens (Hübner, 1819)
  • Phalaena antiqua Linnaeus, 1758
  • Phalaena paradoxa (Retzius, 1783)
Посилання
Вікісховище: Orgyia antiqua
Віківиди: Orgyia antiqua
EOL: 504948
ITIS: 939668
NCBI: 335469

Щіткохвіст античний (Orgyia antiqua) — вид метеликів з родини еребід (Erebidae). Вважається шкідником плодових дерев.

Поширення

[ред. | ред. код]

Батьківщиною метелика є Європа, але завдяки людській діяльності поширився в Азії та Північній Америці. Живе в різноманітних чагарникових місцях існування, включаючи сади, парки, відкриті ліси, болота, живі огорожі, верес і болота.

Характеристика

[ред. | ред. код]

У самця добре розвинуті крила, він швидко літає. Передні крила іржаво-коричневі, на кожному по одній білій плямі біля нижнього зовнішнього краю. Нижні крила іржаво-бурого кольору. Розмах крил 30 мм. Самиці сірого кольору, товста, малорухлива, не літає, з маленькими зачатками крил, не схожа на метелика.

Розвиток

[ред. | ред. код]

Самиця відкладає купками близько 200 круглих дрібних світло-сірих яєць, одне біля одного, на кокон лялечки, з якої вийшла. Самиця не живиться і, відклавши яйця, гине на місці яйцекладки. З яєць виходять сірі личинки з щіточками довгих бурих волосків (одна щіточка на задній частині черевця, дві з боків і дві спереду біля голови, у вигляді ріжків). На спинці є помаранчеві або білі смужки і чотири короткі, щіточки густих волосків, жовтих у самців і темно-коричневих у самиць. Довжина дорослої гусениці 30-35 мм. Заляльковуються гусениці на листі і гілках у легкому павутинному коконі, крізь який просвічується товста жовто-сіра лялечка без крилевих чохлів. Протягом вегетаційного періоду розвиваються дві генерації. Зимує у стадії яйця.

Шкідливість

[ред. | ред. код]

Пошкоджує всі плодові культури, часто трапляється на яблуні. Крім плодових дерев, гусениці пошкоджують листя багатьох лісових і паркових порід. У роки масового розмноження завдає великих збитків садівництву і лісівництву.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Arnaud, Jr, Paul Henri (1978). A Host-parasite Catalog of North American Tachinidae (Diptera). Miscellaneous Publication (United States. Dept. Of Agriculture) (1319). Процитовано 8 березня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]