Югер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Югер (лат. jugerum) - у стародавніх римлян міра поверхні, що служила для вимірювання п лощіполя і становила власне площу, яку можна зорати за день парою (uno jugo ' ') волів, запряжених в ярмо. Причому під словом jugerum мається на увазі те ж, що під словом jugum (ярмо, запряжка). Спочатку довжина борозни, яку віл може пройти за один раз не стомлюючись, називалася actus, це поняття перейшло і на площу, яка у римлян вміщала 120х120 футів (бл. 2500 кв. м) поверхні. Для оранки такого квадратного actus потрібно півдня, міру ж поверхні поля, для оранки якого було б потрібно день, становив югер, що дорівнював двомactusі являв собою прямокутну площу в 240 футів довжини і 120 футів ширини (28800 кв. римських футів = 2518,2 кв. метра = близько 554 кв. сажнів ).

Крімactus, у вживанні була ще дрібна частина югера - скрупул або кв. децемпеда (10x10 футів) і clima (60x60 футів = 1/4 actus). Кратними позначеннями югера служили:

Взагалі з римських мір поверхні тільки один югер був подовжений прямокутник, інші ж міри були квадратні, причому найменшу дробову частину югера становив скрупул (Scripulum) = 100 кв. Фут ів, тобто 1/288 частина югера.

Див. також[ред.ред. код]