Юліус Буклер
| Юліус Буклер | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Julius Buckler | |||||||||
 | |||||||||
| Народився |
28 березня 1893[1] Mombachd, Майнц, Німецька імперія | ||||||||
| Помер |
23 березня 1960[1] (66 років) або 23 травня 1960[2] (67 років) Бонн, ФРН[3] | ||||||||
| Країна |
 Німеччина[4][3] | ||||||||
| Діяльність | льотчик, військовослужбовець | ||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||||||
| Роки активності | з 1913 | ||||||||
| Військове звання | Лейтенант | ||||||||
| Нагороди |
 | ||||||||
Юліус Буклер (нім. Julius Buckler; 28 березня 1893, Майнц — 23 травня 1960) — німецький льотчик-винищувач, один з кращих асів Першої світової війни. Кавалер ордена Pour le Mérite.
Біографія[ред. | ред. код]
У віці 15 років підробляв в бригаді кваліфікованих покрівельників у авіаційного інженера-конструктора Фоккера. У 1913 році залишив роботу і з початком Першої світової війни записався в 117-й піхотний полк лейб-гвардії Великої герцогині Аліси Гессенської. Після важкого поранення на фронті визнаний непридатним до військової служби. Написавши заяву про переведення в авіацію, почав літати в 17-й винищувальній ескадрильї.
30 листопада 1917 він був поранений вчетверте. Після свого одужання повернувся в Jasta 17, де літав на двох літаках, названих ним «Ліллі» і «Мопс». Свій рахунок перемог довів до шести. У травні 1918 року ще раз був важко поранений. Провів два місяці в шпиталі. 20 вересня повернувся в стрій і був призначений на посаду командира 17-й винищувальної ескадрильї. Всього до кінця війни здобув 36 перемог.
Під час Другої світової війни з 1942 року був командиром авіаційної бази в Штраусберзі.
У 1956 році Юліус Буклер взяв участь в першому після закінчення Другої світової війни Німецькому авіаційному святі. 22 червня розпочався старт першого етапу перельоту за маршрутом Гангелар — Брауншвейг. У перельоті брали участь відомі льотчиця Еллі Байнгорн і льотчики Альберт Фальденбаум, Йоганнес Штайнгофф і Юліус Буклер.
Юліус Буклер помер 23 травня 1960 року. Похований на Bad Godesberg — центральному кладовищі Бонна.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак військового пілота (Баварія)
- Медаль «За відвагу» (Гессен)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
- Військовий почесний знак в залізі
- Золотий хрест «За військові заслуги» (12 листопада 1917)
- Pour le Mérite (4 грудня 1917)
- Нагрудний знак «За поранення» в золоті
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- «Malaula, der Kampfruf meiner Staffel.» Malaula Berlin. Steininger, 1939.
- «Malaula, der Schlachtruf meiner Staffel.» 1942.
- Norman Franks (Hrsg.): «Malaula! The Battle Cry of Jasta 17.» Übersetzt von Adam M. Wait. Grub Street, 2007, ISBN 1-904943-80-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сторінка Юліуса Буклера на сайті Червоні Соколи [Архівовано 9 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Список німецьких асів на сайті Червоні Соколи [Архівовано 13 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #126340781 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б http://www.theaerodrome.com/aces/germany/buckler.php
- ↑ http://members.tripod.com/j37_bw/medals.htm
- Народились 28 березня
- Народились 1893
- Уродженці Майнца
- Померли 23 березня
- Померли 1960
- Померли 23 травня
- Померли в Бонні
- Кавалери ордена «Pour le Mérite»
- Кавалери Золотого хреста «За військові заслуги»
- Кавалери ордена дому Гогенцоллернів
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За відвагу» (Гессен)
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Офіцери ордена «За заслуги перед ФРН»
- Нагороджені Військовим почесним знаком в залізі
- Німецькі льотчики-аси Першої світової війни
- Учасники Другої світової війни з Німеччини