Юридична клініка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Юридична клініка— це структурний підрозділ юридичного факультету, за допомогою якого студенти набувають практичної підготовки шляхом надання безкоштовної юридичної допомоги та здійснення правової просвіти населення.

Якість цих послуг забезпечується завдяки допомозі та контролю з боку викладачів, а також відповідності стандартам національних асоціацій юридичних клінік.

За наказом Міністерства освіти і науки України № 592 від 3 серпня 2006 року юридичні клініки мають функціонувати в усіх вишах, що навчають праву.

Мета юридичної клініки[ред.ред. код]

Юридична клініка зазвичай має дві головні цілі:

  • Навчальна мета — працюючи у юридичній клініці, студент має можливість застосувати отримані теоретичні знання на практиці без відриву від навчання.
  • Соціальна мета — надання безоплатної юридичної допомоги та правової інформації малозабезпеченим верствам населення. Юридична клініка дозволяє цим особам, що дуже часто не знають про свої права, отримати доступ до правових послуг.

Види (напрями) клінічного навчання[ред.ред. код]

Навчання студентів у юридичній клініці може включати в себе наступні види діяльності:

  • надання юридичної допомоги — традиційно найпоширеніший тип клінічного навчання. Студенти під наглядом викладачів надають правову допомогу своїм клієнтам. Юридичні консультації супроводжуються складанням правових документів та, подекуди, представництвом інтересів клієнтів у суді. Консультування юридичні клініки ведуть або у всіх справах без винятку, або у тих галузях, на яких спеціалізуються. Інколи ці спеціалізації вимагають особливої кваліфікації (медичне право, податкове право, антидискримінаційне право тощо).
  • проведення членами юридичної клініки правопросвітніх занять за програмою «Практичне право» (street law). Такі заняття здебільшого проводяться для шкільної молоді, проте практикуються також для інших категорій осіб;
  • Моделювання — коли студенти-клініцисти детально розбирають реальні або змодельовані юридичні справи з навчальною метою.

Багато клінік поєднують одразу всі ці види діяльності.

Структура[ред.ред. код]

Юридична клініка, як правило, створюється як структурний підрозділ юридичного факультету навчального закладу. Вона постійно взаємодіє у своїй діяльності з відповідними кафедрами права свого навчального закладу.

До структури юридичної клініки входять керівник, викладачі-куратори, координатори та консультанти.

Загальне керівництво юридичною клінікою здійснює керівник. Також керівник юридичної клініки може обіймати за сумісництвом посаду викладача-куратора клініки за певною спеціалізацією.

Викладачами-кураторами призначаються найдосвідченіші фахівці, як правило, особи з науковими юридичними ступенями та практикою правозастосовної діяльності. У цій якості до роботи у клініці також залучаються фахівці-практики у галузі права (адвокати, юрисконсульти, співробітники суду, нотаріату, виконавчої служби, юстиції). Вони залучаються до роботи юридичної клініки протягом навчального року, згідно з планом роботи клініки. Викладачі-куратори надають необхідну методичну і теоретичну підтримку студентам-консультантам: вирішують питання про прийнятність справи, її направлення до студента, виступають у ролі куратора за кожним зверненням, а також забезпечують теоретичну підготовку, яка є складовою програми клінічної освіти студента, здійснюють контроль за діяльністю студентів на відповідність правової допомоги вимогам законодавства і професійної етики.

Координатори юридичної клініки — особи, що відповідають за певний напрям діяльності або групу отримувачів послуг клініки. Вони виконують управлінські функції під загальним керівництвом керівника юридичної клініки. Залежно від організаційної здатності координаторами юридичної клініки є співробітники вищого навчального закладу або студенти.

Основну роботу в клініці здійснюють консультанти. Це студенти-юристи старших курсів напряму підготовки «Право», які надають допомогу під керівництвом викладачів-кураторів у відповідних галузях права. Прийом студентів до юридичної клініки здійснюється на основі конкурсного відбору. Умови конкурсу встановлюються юридичною клінікою відповідного навчального закладу.

Проблеми[ред.ред. код]

  • Інтеграція юридичної клініки у систему навчального закладу:
    • клініка може стати ізольованою від решти навчального закладу — важливо, щоб вона мала зв'язок з іншими структурами правового факультету;
    • клініці можуть не надавати належного значення і розглядати її тільки як таку, що надає правові послуги для малозабезпечених верст місцевої громади або ж як форму самодіяльності студентів. Впровадження клініки вимагає включення напрямку у філософії освіти, що полягає у навчанні досвідом.
  • Кадрова проблема. Плинність студентських кадрів та недостатня вмотивованість роботи викладачів.
  • Ресурси — на утримання клініки потрібні додаткові видатки.
  • Труднощі у нагляді та оцінюванні — існує потреба пошуку оптимального балансу між наглядом та свободою студентів. З одного боку, студенти вчаться краще за все, якщо є як можна більший контроль над ними. Так, щоб у них був певний простір для помилок, беручи до уваги, що деякі речі можуть робитися по-різному і відповідно до цього вони можуть змінювати свою поведінку. З іншого боку, надмірна свобода може призвести до погіршення якості їх роботи, чи навіть до недбалого ставлення до послуг, що надаються клієнтам. Саме тому, дуже важливо у систему нагляду включати перевірки виконаної роботи. Це також важливо, аби пересвідчитися, що робота студента у клініці є складовою частиною навчання. Зрештою, оцінювання роботи — має робитися в деяких випадках. Інакше робота в клініці може розцінюватися студентом як менш важлива.
  • Небезпеки громадських послуг — хоча ідея надання безкоштовної правової допомоги є привабливою, університети стають більш пов'язаними з місцевими громадами. Проблеми можуть виникнути, якщо громадська робота має пріоритет над освітнім процесом.
  • Взаємовідносини з місцевими юристами — деякі побоюються, що надаючи безкоштовні послуги юридична клініка може порушити взаємовідносини університету з місцевими юристами. Але клініка, скоріше за все, навпаки додасть їм роботи, оскільки необхідність звернення до норм права збільшиться і кількість звернень до юридичних фірм відповідно теж пропорційно збільшиться. Кількість людей, що звертаються до юридичних фірм за тими — самими видами допомоги значно перевищує обсяги роботи, що мають юридичні клініки.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Юридична клініка в правоосвітній діяльності / О. Л. Соколенко // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Право. - 2009. - № 1. - С. 40-44.
  2. Юридична клініка як форма підготовки студентів-правників: на прикладі викладання медичного права / З. С. Черненко // Вісник Академії адвокатури України. - 2013. - Число 3. - С. 68–74.
  3. Юридична клініка як суб’єкт адміністративних правовідносин  / А. О. Галай // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2013. - № 4. - С. 66-73.
  4. Пенітенціарна юридична клініка  / А. О. Галай // Науковий вісник Інституту кримінально-виконавчої служби. - 2014. - № 1. - С. 3-8.
  5. Юридична клініка як засіб підвищення рівня практичної підготовки юристів у вищих навчальних закладах / Ю. М. Савелова // Право і суспільство. - 2014. - № 1.2. - С. 43-46.
  6. Юридична клініка - інноваційний напрямок розвитку правової освіти в Україні / М. В. Кравчук, Р. М. Мудрак / Збірник матеріалів Міжнародної юридичної науково-практичної  конференції - Київ : МЮНПІК "Актуальна юриспруденція", 2014.  -  С .7-30.
  7. Юридична клініка: зб. нормат.-прав. актів з орг. діяльності / [С. В. Ківалов [та ін.] ; за заг. ред. С. В. Ківалова] ; Нац. ун-т "Одес. юрид. акад.". - Одеса : Феникс, 2014. - 124 с.
  8. З історії наукових досліджень: юридична клініка при Київському інституті народного господарства / Л.В. Міхневич/ Збірник наукових праць / Київ: КНЕУ, 2000 - Вип. 5. С.176-184.
  9. Гончаренко В. О. Юридична клініка: історія і визначення / В. О. Гончаренко // Практика діяльності “юридичних клінік” України. - 2004. - № 1. - С. 3-5.
  10. Сучасний “юридичний клінічний рух” на шляху до гармонізації та розширення / М. В. Дулеба // Вісник Асоціації юридичних клінік України. - 2005. - № 2. - С. 7-9.