Юртов Авксентій Пилипович
| Юртов Авксентій Пилипович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
8 лютого (20 лютого) 1854 Калейкіно, Мензелінський повіт, Уфимська губернія |
| Помер |
20 квітня 1916 (62 роки) Андріївка, Уфимський повіт, Уфимська губернія |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Казанська семінарія |
| Галузь | педагогіка, етнографія, філологія |
| Відомий завдяки: | ерзянський буквар |
 Юртов Авксентій Пилипович у Вікісховищі | |
Юртов Авксентій Пилипович (рос. Юртов Авксентий Филиппович; 8 лютого (20 лютого) 1854, Калейкіно, Мензелінський повіт, Уфимська губернія, Російська імперія — 20 квітня, 1916, Андріївка, Уфимський повіт, Уфимська губернія, Російська імперія) — російський та ерзянський вчений, етнограф, педагог, священник. Укладач першого ерзянського букваря на основі кирилиці.
Біографія[ред. | ред. код]
Юртов Авксентій Пилипович народився 8 лютого (20 лютого) 1854 року в селі Калейкіно (нині Альметьєвський район, Республіка Татарстан) в ерзянській селянській родині. Закінчив Казанську центральну татарську школу. Після закінчення вступив до Казанської вчительської семінарії, був учнем відомого сходознавця Миколи Івановича Ільмінського. Під час навчання в семінарії займався збором фольклору та вивченням ерзянської і мокшанської мов. У 1872 році переклав ерзянською мовою «Історії Старого Заповіту»[1]. У тому ж році, закінчивши семінарію, подався працювати спочатку вчителем підготовчого класу, а потім викладачем в мордовському училищі при семінарії.
З 1883 року працював вчителем в народних училищах сіл Самарської та Уфимської губерній[2]. Займався перекладами мордовських мов. Увів викладання в школах ерзянської та мокшанської мов. У 1883 році видав в Казані працю «Зразки мордовської народної словесності». У 1884 році під керівництвом Миколи Івановича Ільмінського уклав перший ерзянський буквар на основі кирилиці. Буквар був написан з урахуванням досвіду укладання букварів для народів Надволжя. До букваря Авксентій Пилипович вперше ввів оригінальні діакритичні знаки. Крім основного тексту, в книзі також містилися зразки мордовської народної словесності і молитви ерзянською мовою. Пізніше Юртов почав займатися уніфікацією правопису і введенням єдиних норм для ерзянської писемності.
У 1891 році Юртов прийняв сан священника і більш не займався викладацькою та науковою діяльністю. Служив в одній з парафій Уфимської губернії.
Помер Авксентій Пилипович 20 квітня 1916 року в селі Андріївка Уфимського повіту Уфімської губернії (нині Башкортостан).
У 1992 році на честь Юртова була названа одна з вулиць Саранська.
Вибрані праці[ред. | ред. код]
- Буквар для мордви-ерзі з приєднанням молитов і російської абетки, Казань, 1884;
- Похоронні обряди і повір'я хрещеної мордви Уфимської губернії, 1887
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Авксентий Филиппович Юртов. Республика Мордовия. Национальная библиотека Республики Карелия. Процитовано 23 березня 2017.(рос.)
- ↑ Юртов Авксентий Филиппович // Российская педагогическая энциклопедия. — М: «Большая Российская Энциклопедия». Под ред. В. Г. Панова. 1993.(рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Ильминский Н. И. Опыты переложения христианских вероучительных книг на татарский и другие инородческие языки в начале текущего столетия, Каз., 1883; (рос.)
- Феоктистов А. П. Очерки по истории формирования морд, письменно-литературных языков, М., 1976; (рос.)
- Осовский Е. Г. А. Ф. Юртов — предтеча мордовского просветительства, Саранск, 1995. Е. Г. Осовский. (рос.)
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |