Ядерна енергетика ОАЕ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ядерні електростанції в ОАЕ.
В експлуатації
В стадії будівництва
Майбутні
Під тривалим відключенням
Зачинені
Скасовані
АЕС Барака, перша атомна електростанція Об’єднаних Арабських Еміратів.

Об'єднані Арабські Емірати встановлюють атомні електростанції, щоб задовольнити свій попит на електроенергію, який, за оцінками, зросте з 15 ГВт до понад 40 ГВт у 2020 році.[1] У грудні 2009 року США та ОАЕ підписали розділ 123 Угоди про мирне ядерне співробітництво[en].[2] ОАЕ також підписали Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) разом із додатковим протоколом.[3]

Атомна електростанція Барака[ред. | ред. код]

Докладніше: АЕС Барака

АЕС Барака є першою атомною електростанцією Об'єднаних Арабських Еміратів. Її почали будувати у 2012 році, а чотири ядерні реактори APR-1400 планували запустити послідовно в період з 2017 по 2020 рік.[4] Станом на 19 серпня 2020 року перший блок виробляв електроенергію в мережу ОАЕ, і загальний проєкт був завершений на 94%.[5]

У грудні 2009 року Emirates Nuclear Energy Corporation (ENEC) надала коаліції на чолі з Korea Electric Power Corporation (KEPCO) пропозицію в розмірі 20 мільярдів доларів США на будівництво першої атомної електростанції в ОАЕ. Місцем було обрано Бараку, приблизно в 50 км на захід від Рувайса[en].[6][7]

У 2011 році Bloomberg повідомляв, що після детальних фінансових угод вартість будівництва оцінюється в 30 мільярдів доларів: 10 мільярдів доларів власного капіталу, 10 мільярдів доларів борг експортно-кредитного агентства та 10 мільярдів доларів банківського та державного боргу. Південна Корея може заробити ще 20 мільярдів доларів від контрактів на експлуатацію, обслуговування та постачання палива.[8] Однак у пізнішому звіті Bloomberg вказана ціна в 25 мільярдів доларів.[9]

Ядерні регуляції[ред. | ред. код]

У квітні 2008 року уряд ОАЕ офіційно оголосив про свою зацікавленість в оцінці ядерної енергії як додаткового джерела для задоволення зростаючих енергетичних потреб країни.

Політика Об’єднаних Арабських Еміратів щодо оцінки та потенційного розвитку мирної ядерної енергії, також відома як ядерна політика, прийшла до висновку, що атомна енергетика стала перевіреним, екологічно перспективним і комерційно конкурентним джерелом енергії порівняно з іншими варіантами.

Ядерна політика також наголошує на створенні незалежного, пильного та ефективного регулюючого органу як наріжного каменю стабільної, надійної, безпечної та надійної ядерної програми.

Федеральний орган ядерного регулювання (FANR) був створений 24 вересня 2009 року відповідно до Федерального закону Указом № 6 від 2009 року «Про використання ядерної енергії в мирних цілях», також відомого як «Ядерний закон».[10]

Зі своєї штаб-квартири в Абу-Дабі FANR регулює ядерний сектор в ОАЕ відповідно до ядерної політики, міжнародних договорів, таких як Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), інших угод, учасником яких є ОАЕ, та передовий міжнародний досвід.

Угода між США та ОАЕ 123 про співробітництво у мирній цивільній ядерній енергетиці дозволила передачу ядерних технологій зі Сполучених Штатів Америки та була названа «золотим стандартом» таких угод про передачу.[11]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Nuclear Power in the United Arab Emirates. Country Briefings. World Nuclear Association (WNA). January 2011. Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 22 березня 2011.
  2. US-UAE 123 Agreement. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 5 травня 2010.
  3. UAE NPT Signatory. Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 5 травня 2010.
  4. UAE's ENEC submits plan to run first two nuclear reactors. Arabian Business. 28 березня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  5. Barakah Nuclear Plant Now Sending Power to Grid. PowerMag. 19 серпня 2020. Процитовано 19 серпня 2020.
  6. UAE Nuclear Power Plants. BBC News. 27 December 2009. Процитовано 5 травня 2010.
  7. Quarter of UAE's power from nuclear energy by 2020. Emirates 24/7. Dubai Media. 17 березня 2011. Процитовано 22 березня 2011.
  8. Ayesha Daya and Stefania Bianchi (24 листопада 2011). U.A.E.’s Nuclear Power Program Said to Cost $30 Billion. Bloomberg Businessweek. Архів оригіналу за 26 листопада 2011. Процитовано 28 листопада 2011.
  9. Sharif, Matthew Martin Arif. Abu Dhabi Said to Revive Debt Plan for First Nuclear Plant. Bloomberg.com. Процитовано 28 грудня 2015.
  10. Establishment of Federal Authority for Nuclear Regulation. Federal Law. FANR. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 7 лютого 2012.
  11. Gallagher, Sean (20 лютого 2019). Report: Trump officials tried to fast-track nuclear tech transfer to Saudi Arabia. Ars Technica (en-us) . Ars Technica. Процитовано 24 лютого 2019.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]