Яковенко Елеонора Вікторівна
| Яковенко Елеонора Вікторівна | |
|---|---|
| Народилася |
5 листопада 1934 Київ, Українська СРР, СРСР |
| Померла |
9 грудня 1998 (64 роки) Чернігів, Україна |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Вчене звання | професор |
 | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Яковенко Елеонора Вікторівна (5 листопада 1934, Київ — 9 грудня 1998, Чернігів) — доктор історичних наук, професор, фахівець з археології ранньої залізної доби.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилась 5 листопада 1934 року в м. Київ.
1957 р. закінчила Київський університет. У 1965—1968 рр. навчалася в аспірантурі Інституту археології. 1970 р. захистила кандидатську дисертацію «Скифы Восточного Крыма в V—III вв. до н. э.», 1986 р. — докторську «Скифы на Боспоре (грекоскифские отношения в VII—III вв. до н. э.)».
У 1957—1973 рр. працювала в Інституті археології[1].
1973—1987 рр. — старший викладач, доцент, зав. кафедри загальної історії Чернігівського педагогічного інституту; 1987—1993 рр. — директор Керченського історико-культурного заповідника, створеного здебільшого її зусиллями; 1993—1995 рр. — заступник директора Заповідника[2]. На початку 1990-х рр. викладала за сумісництвом в університеті Браям Янг (штат Юта, США).
Працювала у Південно-Українській (1961—1966), Керченській (1965—1967) експедиціях, Північно-Рогачицькій (1970—1972), Дністровській (1974, 1975), Південно-Донській (1976—1986), Тарханкутській (1976—1979), Німфейській (1984—1989). Автор понад 80 праць.
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
Відзначена званням «Відмінник народної освіти», нагороджена медалями «За трудову доблесть» і «Ветеран праці», пам'ятним знаком «За активну участь у охороні пам'яток Великої Вітчизняної війни». Долучена до кембріджського видання «Who is who. Women of the world» (1992).
Основні праці[ред. | ред. код]
- Елліністичні амфори, знайдені на Київщині // Археологія. — 1964. — XVI;
- Скіфи Східного Криму в V—III ст. до н. е. — К., 1974;
- Древнейший памятник искусства скифов // СА. — 1976. — No 2;
- К истории исследования боспорских расписных склепов // Скифы и Боспор. — Новочеркасск, 1989;
- Боспорские древности из собрания Черниговского исторического музея // Вопросы истории и археологии Боспора. — Воронеж; Белгород, 1991[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Історія Спеціалізованої вченої ради при ІА НАН України
- ↑ Яковенко Елеонора Вікторівна (1934—1998) // Науковці України
- ↑ Яковенко Елеонора Вікторівна // Кафедра археології та музеєзнавства / Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Література[ред. | ред. код]
- Мудрицкая В. Г. Элеонора Викторовна Яковенко (1934—1998 рр.) — директор Керченского историкокультурного заповедника // 175 лет Керченскому музею древностей. Мат-лы Междунар. конф. — Керчь, 2001. — С. 16–18;
- Федосеев Н. Ф. Судьбы керченских археологов // 175 лет Керченскому музею древностей. Матлы Междунар. конф. — Керчь, 2001. — С. 29;
- Бидзиля В. И., Полин С. В. Скифский царский курган Гайманова Могила. — К., 2012. — С. 645.
Посилання[ред. | ред. код]
- Яковенко Елеонора Вікторівна // Історична наука у Національній академії наук України в особах: Енциклопедичний довідник / Ред. кол.: В. Смолій (гол. ред.), Г. Боряк (заст. гол. ред.), В. Даниленко (заст. гол. ред.), В. Крупина (відп. секретар), Н. Васильєва (секретар-упоряд.), П. Бондарчук, С. Кульчицький, О. Реєнт, О. Рубльов, О. Удод, О. Ясь. НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2018. — С. 727—728. — 742 с. — ISBN 978-966-02-8671-9.
