Перейти до вмісту

Ян Бедріх Тешнар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ян Бедріх Тешнар
н.-луж. Jan Bjedrich Tešnaŕ Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився18 жовтня 1829(1829-10-18) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кольквіц/Гоłкойце, Шпре-Найсе, Бранденбург, Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер14 червня 1898(1898-06-14) (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бад-Енгаузен, Мінден-Люббекке, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпарох, лютеранський пастор, музичний видавець, публіцист Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьрелігія[1], душпастирствоd[1] і видавнича справа[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнижньолужицька, німецька і лужицькі мови[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоМатиця серболужицька Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіялютеранство Редагувати інформацію у Вікіданих

Ян Бедріх Тешнар, німецький варіант — Йоганн Фрідріх Тешнер (н. -луж. Jan Bjedrich Tešnaŕ; нім. Johann Friedrich Teschner; нар. 18 жовтня 1829, Голгойце, Нижня Лужиця — 14 червня 1898, Бад-Ейнхаузен, Німеччина) — лютеранський священник, проповідник, нижньолужицький письменник, поет, публіцист і громадський діяч. Автор церковних гімнів, перекладач і видавець Біблії на нижньолужицькій мові.

Біографія

[ред. | ред. код]

З 1844 року навчався в середній школі в Котбусі. У 1849 році разом з іншими п'ятьма учнями заснував гурток з вивчення нижньолужицької мови і серболужицької літератури. З 1851 року вивчав лютеранське богослов'я в Галле і Берліні. У 1852 році вступив в серболужицьку організацію «Матиця серболужицька». У 1854 році був призначений помічником пастора в Кольквіце, а потім архідияконом в серболужицькому храмі в Котбусі. З 1862 року служив в селі Ніда в Нижній Лужиці. Займався перекладом на нижньолужицьку мову Біблії, яку видав у 1868 році. У 1869 році випустив збірник з 80 церковних гімнів на нижньолужицькій мові. Для видання газети «Bramborski Serbski Casnik» запропонував нові правила правопису нижньолужицької мови, які використовувалися в цій газеті до уніфікації орфографії. Публікував свої патріотичні статті в цій же газеті. Виступав проти онімечення нижніх лужичан[2]. У 1880 році заснував літературне відділення Матиці серболужицької та протягом довгих років був його головою.

Твори
  • Serbske duchowne kjarliže, Cottbus, 1860
  • Biblija, 1868
  • Ten kněz jo moj pastyr, 1869
  • Wosom źaset duchownych kjarližow ze šulskimi regulatiwami, Hoyerswerda, 1869
  • Der Herr ist mein Hirte, Predigtsammlung, 1869
  • Das neue Gebetbuch, 1875
  • Kejžora Wylema I. zywene a statki kralowérnemu sserbskemu ludoju, Worejzach (Hoyerswerda), 1888

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. Tešnaŕ, Jan Bjedrich — Teschner, Johann Friedrich. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 18 травня 2020. [Архівовано 2020-11-24 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]
  • Johann Friedrich Teschner. In: Friedrich Beck, Eckart Henning (Hrsg.): Brandenburgisches Biographisches Lexikon. Potsdam 2002.
  • Nowy biografiski słownik k stawiznam a kulturje Serbow, wud. wot: Jan Šołta, Pětr Kunze a Franc Šěn, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina, 1984
  • Mětšk, Chrestomatija, II, str. 14-28
  • Měto Pernak, Jan Bjedrich Tešnaŕ (1829—1898): z jogo žywjenja a źěła, 1998, Serbska Maśica, Barlin
  • Zur wendischen Musikkultur im frühen und ausgehenden Mittelalter [Архівовано 25 серпня 2017 у Wayback Machine.], Podstupimske pśinoski k Sorabistice, № 3, 2000., стор. 38

Посилання

[ред. | ред. код]