Яо (імператор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яо 堯
Ma Lin - Emperor Yao.jpg
Інші імена Тан Яо 唐堯
Народився 2324 до н. е.
Q1253949?
Помер 2206 до н. е.

Громадянство Китай
Титул міфічний імператор
Термін 2356—2255 до н.е.
Попередник Ку
Наступник Шунь
Батько Ку
Матір Цінду
Діти Даньчжу

Яо (*堯 \ 尧) — міфічний китайський імператор. У давньокитайській міфології та історії досконаломудрий володар. Царювання Яо уявлялося конфуціанцями в якості «золотого періоду» давнини. За традицією вважалося, що він володарював у 2356–2255 роках до н. е.

Народження[ред.ред. код]

Батьком Яо вважався імператор Ку, а матір'ю — Цінду, донька володаря вогню Хо-ді, яка народилася під час грози з каменю. Мати Яо гуляла біля витоків річки і раптом побачила червоного дракона, що вийшов з річки, на спині якого була картина із зображенням людини в червоному одязі, з блискучим обличям, восьмикольоровими бровами і довгими вусами. Раптово налетів «темний» вихор, і Цінду з'єдналася з драконом. Від цього зв'язку і народився Яо, що нагадував виглядом людину, зображену на картині.

Восьмикольорові (бацай) брови Яо, за конфуціанськими творами, знак мудрості, вміння спостерігати хід небесних світил у зв'язку з календарем. Іноді йдеться про три зіниці в очах Яо (символ прозорливості). Яо асоціювався з Чі-ді, що мав тулуб червоного птаха (чжу няо)—- можливий релікт прадавніх уявлень про Яо як предка в зовнішності солярного птаха.

Діяльність[ред.ред. код]

За легендами відзначився розсудливістю ще за правління свого батька, коли керував володінням Тан (його співвідносять з територіями сучасної провінції Хебей).

У царювання Яо трава в палаці перетворилася на злаки, там оселилися фенікси (фен-хуан), на сходах будинку виросло дерево міньцзя («календарне дерево», на якому кожен день з початку місяця виростало, а з середини місяця спадало по одному стручку), на кухні — дерево шапу, що охолоджувало приміщення.

Яо вражав скромністю: взимку він носив оленячу шкуру, влітку — прядив'яний одяг, харчувався з глиняного посуду, піклуючись про всіх злиденних у Піднебесній. Яо видав доньок заміж за свого майбутнього наступника Шуня, а свого сина Даньчжу за нерозважливість позбавив прав на трон.

Джерела[ред.ред. код]

  • Maspero H. Légendes mythologiques dans le Chou king // Journal Asiatique. Vol. CCIV. 1924.
  • Gisela Gottschalk: Chinas große Kaiser. Herrsching 1985, ISBN 3-88199-229-4, S. 8ff.