Ярослава Блажкова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярослава Блажкова
словац. Jaroslava Blažková
Народилася 15 листопада 1933(1933-11-15)[1][2][…]
Вельке-Мезиржичіd[3][4][…]
Померла 20 лютого 2017(2017-02-20)[6][2][…] (83 роки)
Гвелф, Онтаріо, Канада[7]
Країна  Чехословаччина
 Канада
Діяльність письменниця, журналістка, дитяча письменниця, редакторка, публіцистка, прозаїк
Сфера роботи дитяча та підліткова літератураd[3]

Ярослава Блажкова (словац. Jaroslava Blažková; 15 листопада 1933, Велке-Мезіржичі, ЧССР — 20 лютого 2017) — словацька письменниця, публіцист і журналіст, автор книг для дітей і юнацтва.

Біографія[ред. | ред. код]

У дитинстві проживала то у Чехії, то в Словаччині, з 1948 року жила в місті Братиславі. Освіту отримала в братиславській гімназії, пізніше заочно навчалася на філософському факультеті Братиславського університету імені Коменського, проте в 1954 році покинула навчання. Ще навчаючись у гімназії, почала працювати на Чехословацькому радіо, пізніше працювала в редакції газети "Зміна", але в 1956 році звільнена з політичних причин. Потім працювала в галузі садівництва, з 1959 року присвятила себе професійній літературній діяльності. З 1968 по 2010 рік жила в Канаді, емігрувала зі своєю сім'єю. В ці роки майже не займалася літературною творчістю. У 2010 році повернулася в Словаччину, жила в селищі Валаска-Бела.

За свої художні твори для дітей отримала премію ЮНЕСКО Г. Х. Андерсена.

Творчість[ред. | ред. код]

Найбільшу кількість творів написала в період до свого від'їзду з Чехословаччини, після 1989 року вийшли тільки перевидання. У цей період Ярослава Блажкова була одним з найбільш популярних авторів, з іншого боку її твори ставали предметом дискусій. Її творчість знаходиться на стику високої і популярної літератури, гумору і сентиментів.

У своїх творах вона порушувала проблеми підлітків. Написані твори виразною мовою, з іронією і самоіронією оповідача. У дитячій літературі вона присвятила себе художньо-науковим творам, у яких, наприклад, цікаво викладала знання про природу. В сюжеті дитячих оповідань використовує жанрові прийоми детективу, пригодницької та навчальної літератури

За художнім твором «Нейлоновий місяць» чехословацький режисер Едуард Гречнер у 1965 році зняв однойменний фільм.

Література для дорослих[ред. | ред. код]

  • 1961 — "Нейлоновий місяць" (новела);
  • 1964 — "Ягня і гранді" (збірка оповідань і новел);
  • 1968 — "Мій чудовий брат Робінзон" (роман);
  • 1997 — "… як з вітальної листівки" (вибіркова проза);
  • 2001 — "Весілля в Кані Галілейській" (збірка оповідань);
  • 2005 — "Хеппіенди" (короткі історії);
  • 2013 — "Ця дитина божевільна" (із спогадів розбещеної доньки).

Література для дітей та юнацтва[ред. | ред. код]

  • 1961 "Тоно, я і мурахи" (наукова книжка);
  • 1962 "Острів капітана Гашашара" (науково-популярна книжка);
  • 1962 "Феєрверк для дідуся" (гумористична проза);
  • 1965 "Daduška а jarabáč" (ілюстрована книжка для найменших);
  • 1967 "Як кішки купили собі телевізор" (казка);
  • 1969 "Казки з червоного носка" (казки);
  • 2003 "Мінка і піжамка" (ілюстрована книжка для найменших);
  • 2004 "Три небойсики і дух Мігель" (ілюстрована книжка для найменших);
  • 2016 "Коти в мішку" (гумористичні казки);
  • "Оленьвізор" (нова версія)

Примітки[ред. | ред. код]